«Небо над колоссями»: популярна, але пізня трактування
Поєднання блакитного неба над золотим пшеничним полем стало найвідомішим поясненням кольорів українського прапора. Водночас, як зазначає в інтерв'ю РБК-Україна експерт з геральдики та вексилології, директор Музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук, ця поетична інтерпретація виникла лише в першому десятилітті ХХ століття. До цього синьо-золоте поєднання мало зовсім інше, значно давніше походження, що сягає корінням у геральдику та військову символіку.
Військові сигнали та червоний княжої доби
У княжу добу прапори виконували насамперед функцію військових сигналів, тому в цій ролі домінував червоний колір. Синій і золотий не були «національною парою» за замовчуванням: вони поступово утвердилися в символіці значно пізніше, коли кольорові полотнища перестали бути лише польовими знаками й перетворилися на носії гербової та станкової ідентичності.
Гетьманщина та козак з мушкетом
Переломним став період Гетьманщини. Після реформ за правління Кирила Розумовського полкові та сотенні прапори почали виготовляти централізовано. Саме тоді на більшості полотнищ з'явився золотий козак з мушкетом на синьому тлі — образ, який став впізнаваною символікою козацького війська та закріпив синьо-золоту пару в візуальній пам'яті спільноти.
Галицький лев і революція 1848 року
Паралельний шлях кольори пройшли на Галичині: ще зі середньовіччя тут використовували герб із золотим левом на синьому тлі. Під час революцій 1848 року це поєднання стало символом українського національного відродження, що додатково зміцнило асоціацію синього та золотого з ідеєю національної єдності задовго до появи «поетичної» версії з небом і колоссями.
Суперечливі дані
У джерелах простежується різниця акцентів у поясненні походження кольорів. З одного боку, геральдична версія (за словами Ю. Савчука) веде палітру до середньовічного галицького лева та козацької символіки Гетьманщини, а трактування «небо над колоссями» відносить до початку ХХ століття як пізній поетичний конструкт. З іншого боку, низка публікацій (зокрема матеріали про «секрет» прапора ще з часів УНР) акцентують увагу на питанні порядку та закріплення кольорів саме в період Української Народної Республіки, піднімаючи тему «перевернуті чи ні кольори». Таким чином, єдиної, безспірної хронології появи саме цього поєднання в сучасному вигляді джерела не дають: одні ведуть відлік від геральдики, інші — від УНР, а популярне народне пояснення визнається пізнім і не єдиним.
Прапор у сучасному контексті
Сьогодні синьо-золоте полотнище залишається центральним елементом національної ідентичності. Нещодавно в Україні відтворили тисячу копій прапора, який тридцять п'ять років тому внесли до Верховної Ради, — їх можна отримати за благодійний внесок. Окремий пласт історії символу пов'язаний із визначальними подіями 24 серпня 1991 року, про які в інтерв'ю розповідав безпосередній учасник проголошення Акта про незалежність, народний депутат п'яти скликань, представник «Народного руху України» Юрій Костенко.
