У Національній поліції України та Національному банку України зафіксували хвилю дзвінків від шахраїв, які представляються працівниками банків і під приводом «термінового оновлення» платіжних карток виманюють у громадян конфіденційні дані. Аферисти переконують співрозмовників, що без негайних дій рахунки будуть заблоковані, і під цим тиском домагаються передачі реквізитів та кодів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на правоохоронні та регуляторні органи.
Як аферисти викликають довіру
За даними джерел, зловмисники нерідко володіють частиною інформації про жертву: знають її ім'я, назву банку або інші деталі, що дозволяє їм звучати переконливо і швидко завоювати довіру. Саме ця «персоналізація» робить дзвінок лякаюче реалістичним і знижує пильність співрозмовника, який сприймає розмову як легітимний контакт зі своєю фінансовою установою.
Чого ніколи не вимагають справжні співробітники банків
Спеціальники підкреслюють ключове правило: реальні працівники фінансових установ ніколи не запитують повні реквізити карти, PIN-коди, три цифри із зворотного боку (CVV/CVC) та коди з SMS, а також не змушують проводити операції «під диктовку». Будь-яка вимога назвати ці дані телефоном — вірна ознака шахрайства, незалежно від того, наскільки переконливо звучить співрозмовник.
Правила кібербезпеки для захисту коштів
Експерти рекомендують дотримуватися кількох суворих правил. По-перше, не переходити за підозрілими посиланнями, які шахраї розсилають через месенджери та електронну пошту для викрадення даних. По-друге, перевіряти ресурси: користуватися лише офіційними контактами та сайтами банків із безпечним протоколом https. По-третє, уникати фейкових чат-ботів — злочинці створюють копії ботів, щоб під виглядом виплат виводити гроші. Нарешті, створювати надійний захист: використовувати унікальні складні паролі та вмикати двофакторну автентифікацію.
Що робити, якщо дані вже розкриті
Якщо людина випадково розкрила дані карти або стала жертвою зловмисників, необхідно негайно зателефонувати до банку за номером, вказаним на зворотній стороні карти, і заблокувати рахунок. Додатково слід звернутися до Кіберполіції через онлайн-форму або за номером гарячої лінії 0 800 505 170. Що швидше зроблені ці кроки, то вищий шанс зупинити розкрадання коштів.
Контекст: аналогічні схеми в інших регіонах
Схожі прийоми — дзвінок від імені банку, погроза блокування та вимога коду з SMS — фіксуються і в інших юрисдикціях. Так, у матеріалах МВС Росії описана схема, за якої аферисти лякають блокуванням переказів через систему швидких платежів і виманюють коди з SMS або переконують встановити шкідливий додаток, що дає віддалений доступ до пристрою. В обох випадках регулятори сходяться в одному: справжні банківські співробітники не запитують коди з SMS і не вимагають встановлювати сторонні програми телефоном.
