Згідно з останніми соціологічними дослідженнями Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеними у вересні 2026 року, головними подразниками для українського суспільства стали внутрішні проблеми управління державою та безперервні військові загрози. Дані опитування показують складні настрої громадян, які балансують між екзистенційним страхом перед масованими ракетно-дроновими ударами та глибоким розчаруванням у діях державного апарату.

Ключові пріоритети тривог: корупція та обстріли

Під час масштабного дослідження респондентам пропонувалося обрати до трьох найгостріших проблем із дванадцяти запропонованих варіантів. Абсолютним лідером суспільнного невдоволення виявилася корупція у владі, яку відзначили 50% опитаних. На другому місці розташувалися масовані ракетні та безпілотні атаки російських військ, що викликають занепокоєння у 40% громадян. Водночас загальні соціально-економічні проблеми, такі як низький рівень заробітних плат і пенсій, опинилися лише на четвертій сходинці, набравши 28% голосів респондентів. Подібний розподіл демонструє, що інституційна недосконалість та безпека вийшли на перший план суспільної уваги.

Фактор державного управління проти військових ризиків

Аналіз відповідей респондентів дозволяє виділити дві домінуючі групи подразників — військові та управлінські. Якщо підсумувати показники, то фактори війни (ракетно-дронові удари та безпосередня ситуація на фронті) загалом хвилюють 53% учасників опитування. Однак сумарне невдоволення владою виявилося ще вищим: 64% громадян вказали головною проблемою або корупцію, або загальну некомпетентність і непрофесіоналізм керівництва країни (останнє назвали 30% опитаних). Таким чином, проблеми державного управління у сприйнятті населення наразі перевершують навіть прямі фронтові загрози.

Суперечливі дані

З одного боку, соціологія фіксує різке посилення песимізму щодо внутрішньої політики: 72% учасників опитування переконані, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні суттєво зріс, і лише 6% помітили позитивні зміни. З іншого боку, паралельні дослідження КМІС демонструють парадоксальний рівень психологічної стійкості: попри перманентний стрес, перебої з інфраструктурою та екзистенційні загрози, переважна більшість українців продовжують називати себе щасливими, а частка таких респондентів за останні півтора року навіть зросла, тоді як нещасними себе вважають лише 16% опитаних.

Експертні оцінки та соціальна динаміка

Соціологи підкреслюють, що українське суспільство демонструє високий ступінь зрілості та водночас глибоку втому. Вимоги змін в управлінні державою та викорінення корупційних схем ідуть пліч-о-пліч із прагненням продовжувати збройний опір агресії. Громадяни чітко розрізняють екзистенційний зовнішній фронт і внутрішні інституційні проблеми, вимагаючи від влади прозорості та ефективності навіть в умовах воєнного часу.