Американські військові у вівторок завдали серію ударів по Ірану, в ході яких, за оцінкою Вашингтона, було вразено близько 100 військових цілей. Як заявив американський чиновник, ці удари ослабили здатність Ірану атакувати судна в Ормузькій протоці «принаймні на місяць». За його словами, загальна логіка операції зводиться до метафори «косіння газону» — цілеспрямованому зниженню ризику іранських атак на танкери, кораблі та літаки США. Удари стали продовженням напруженої фази протистояння, в якій Тегеран раніше неодноразово заявляв про намір закрити протоку, а Вашингтон у липні відкликав у Ірану нафтову ліцензію через атаки на судна.

Перелік вразених цілей

Серед приблизно ста вразених об'єктів, за даними американських чиновників, опинилися два іранські урядові танкери: безпілотники США вразили їх ракетами в машинні відсіки. Також до списку цілей увійшли об'єкти протиповітряної оборони Корпусу стражів ісламської революції (КСІР), радіолокаційні системи, мінні установки, об'єкти зв'язку, а також пускові установки протикорабельних ракет і ударних безпілотників. Загальний перелік свідчить про спробу Вашингтона одночасно придушити зенітно-ракетну оборону та позбавити Іран засобів асиметричного морського тиску — мін, протикорабельних ракет і дронів.

Нова політика «танкер за танкер»

Удари по танкерах, за словами американського чиновника, стали першим випадком, коли США атакували іранські судна саме в відповідь на атаки Ірану, а не в рамках запобігання порушенню морської блокади. Це, за його твердженням, елемент нової політики «танкер за танкер», затвердженої Дональдом Трампом. Таким чином, Вашингтон фактично закріпив принцип дзеркального помсти: за кожен атакований або затриманий танкер настає еквівалентний удар по іранському судну, що позначає зсув від превентивної морської блокади до політики помсти.

Невдалий відповідь Ірану

За даними американських чиновників, відповідь Ірану виявилася неефективною. Було випущено близько 25 балістичних ракет, однак лише половина з них досягла повітряного простору Йорданії: десять були перехоплені, а три впали без жертв. Крім того, Іран запустив близько двох десятків безпілотників по базах США в Бахрейні, а також направив ракети та дрони по базах у Кувейті. Більшість цілей, за заявою Вашингтона, були перехоплені, що, за оцінкою американської сторони, підтверджує результативність ударів по іранських пускових комплексах і засобах зв'язку.

Судноплавство в протоці триває

Поки США та Іран обмінювалися вогнем, американські військові продовжували супроводжувати кораблі через Ормузьку протоку. За словами американського чиновника, у вівторок близько 40 суден з мільйонами барелів нафти заходили до країн регіону та виходили з них. Це свідчить про те, що, попри бойові дії, логістичний коридор не був повністю паралізований, а американське військово-морське присутність у протоці виконувало функцію забезпечення проходу комерційних танкерів.

Суперечливі дані

Сторони розійшлися в оцінках наслідків ударів. Іранські державні ЗМІ заявили, що один із ударів США потрапив у весільну церемонію в місті Кухестак, внаслідок чого загинули щонайменше четверо людей, а ще понад 35 отримали поранення. Прес-секретар CENTCOM Тім Гокінс відповів, що військові знають про повідомлення іранських державних ЗМІ, однак підкреслив, що американська армія, на відміну від КСІР, «ніколи не атакує цивільних». Таким чином, версія про загибель цивільних на весіллі підтверджується лише іранською стороною та спростовується Вашингтоном; незалежна перевірка цих даних у наданих джерелах відсутня.

Контекст ескалації

Поточна серія ударів відбувається на тлі наростання кризи навколо Ормузької протоки. У липні Вашингтон скасував нафтову ліцензію Ірану через атаки на судна, а Тегеран неодноразово заявляв про закриття протоки. У цих умовах удари по близько сотні цілей та введення політики «танкер за танкер» сигналізують про перехід конфлікту в фазу прямого військового помсти, де морська блокада та дзеркальні удари по суднах стають основним інструментом тиску обох сторін.