За останнє десятиліття темп виведення космічних апаратів на орбіту різко прискорився. Масові проєкти супутникового інтернету, насамперед Starlink, призвели до того, що на низькій навколоземній орбіті (ННО) накопичилася така кількість апаратів, що їхня кількість у небі над типовим містом у середніх широтах стала перевищувати кількість зірок, які людина здатна розрізнити неозброєним оком. До такого висновку дійшли дослідники компанії Accu Components, які провели аналіз траєкторій діючих супутників. Їхня робота фіксує переломний момент: штучні об'єкти вперше системно «витісняють» зоряний фон у міських широтах.

Як рахували: 15 833 апарати і 710 над містом

Для розрахунків фахівці Accu Components взяли дані про 15 833 діючі супутники, що обертаються навколо Землі на висоті менше 2000 кілометрів. Траєкторії були отримані із загальнодоступного каталогу CelesTrak, який наповнюється Космічними силами США, і розраховані за знімками за 12 і 18 жовтня поточного року. За підсумками моделювання при абсолютно відкритому горизонті над типовим містом у Великій Британії в будь-який момент ночі в небі одночасно знаходиться 710 супутників. Саме ця цифра стала ключовою: вона перевищує число зірок, доступних для спостереження неозброєним оком в умовах міського засвітлення.

Географія скупчення: чому середні широти

Висока щільність апаратів характерна не для всієї планети, а насамперед для більшої частини Європи, США та інших регіонів у середніх широтах — особливо в смузі між 40 і 50 градусами північної або південної широти. Причина криється в геометрії орбіт: більшість супутників Starlink рухаються за траєкторіями з нахилом близько 53 градусів до екватора, через що вони концентруються саме в середніх широтах. Глобальні показники, за словами дослідників, є приблизними і ґрунтуються на розрахунках за сіткою, що охоплює всю планету за добу. Найменше апаратів спостерігається поблизу екватора — там їх близько 490.

Що реально видно неозброєним оком

Важливо розуміти, що далеко не всі 710 супутників помітні без оптичних приладів. Апарат стає видимим, коли освітлений сонячними променями в той момент, коли на поверхні Землі вже настала темрява. У першу годину після заходу сонця над британським містом видно близько 300 «сяючих» супутників, до опівночі число видимих апаратів падає до 20, а перед світанком знову зростає до 300. У середньому 105 із 710 супутників, пролітаючи над Землею, відбивають сонячне світло. Для порівняння: за даними проєкту OwnStarMap, глибокої ночі над великими мегаполісами на кшталт Лондона чи Нью-Йорка через сильне світлове забруднення неозброєним оком можна розрізнити лише кілька десятків зірок, у невеликих містах — кілька сотень, а тисячі небесних тіл видно лише далеко від цивілізації, у глухій сільській місцевості чи гірських районах.

Перспективи та ризики для астрономії

Ситуація, за оцінками експертів, буде лише погіршуватися. Супутникові компанії планують вивести на орбіту в найближчі десятиліття сотні тисяч, а можливо, і мільйони апаратів. У такому сценарії кількість пролітаючих супутників може значно перевищити число видимих зірок над будь-яким містом Землі. Астрономи побоюються, що це матиме прямий вплив на можливість спостереження за небесними тілами та на темпи вивчення Всесвіту. Таким чином, дослідження Accu Components фіксує не просто статистичний факт, а початок структурної зміни нічного неба, до якого доведеться адаптуватися і науці, і звичайним спостерігачам.