Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф 25 серпня 2026 року здійснив незапланований і раніше не афішований візит до Москви, де у закритому форматі зустрівся з головою ФСБ Олександром Бортниковим. Згідно з публікацією The New York Times, на яку посилається РБК-Україна, метою поїздки стало особисте донесення до російського керівництва невигідної оцінки стану війни проти України та переконливий заклик до укладання угоди, поки становище Москви на фронті не погіршилося остаточно. Візит став першим особистим контактом Реткліффа та Бортникова з моменту приходу Дональда Трампа до влади, хоча до цього двоє вже координували деталі обміну полоненими через непрямі канали.

Без загроз, але з жорстким діагнозом

За даними NYT, Реткліфф не озвучував Бортникову жодних прямих загроз можливими наслідками для Росії у разі, якщо Володимир Путін ігноруватиме передану оцінку і вирішить продовжувати військову операцію. Натомість директор ЦРУ, спираючись на «сумну військову та економічну реальність», заявив, що, на його думку, настав час для серйозних переговорів про завершення конфлікту. Приватне повідомлення, по суті, дублювало публічні заяви самого Реткліффа: у липні 2026 року він відкрито говорив про масові втрати російських військ, неможливості Москви просуватися на фронті та про те, що тривалість життя російського солдата на передовій становить менше 35 хвилин. За 18 місяців на посаді директора ЦРУ, за його словами, Росія отримала лише близько 1% території України, що він пояснив «майстерністю» Києва в застосуванні дронівих технологій.

Паралельні канали та ставка на «розвідника в розвіднику»

Канал зв'язку Реткліффа з Бортниковим функціонує паралельно з окремими лініями, які вже налаштували спецпосланник Трампа Стив Віткофф і зять президента Джаред Кушнер з іншими радниками Путіна. Частина американських чиновників сподівається, що Путін, сам колишній розвідник, сприйме повідомлення від директора ЦРУ як більш термінове та достовірне, ніж рутинні дипломатичні ноти. Аналітики ЦРУ, у свою чергу, давно сумніваються, чи отримує сам глава російської держави від найближчого оточення чесну картину ходу війни та реальних втрат. Перед зустріччю з Бортниковим Реткліфф провів консультації з українськими колегами, запевнивши їх, що вивчатиме позицію Москви, а не робитиме поступки від імені Києва.

Рідкісний формат: як змінювалися контакти розвідок США та РФ

Прямі особисті контакти між керівниками розвідувальних служб двох країн у останні роки були надзвичайно рідкісними. У листопаді 2021 року тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс особисто приїжджав до Москви, де зустрічався з Бортниковим та іншими чиновниками, попереджаючи Путіна про небезпеку повномасштабного вторгнення. Рік по тому, у листопаді 2022-го, в Туреччині відбулася зустріч Бернса з головою СВР Сергієм Наришкіним — на тлі перехоплених американською розвідкою повідомлень про можливе застосування Росією ядерної зброї для срыву українського контрнаступу. Повторної особистої зустрічі після того епізоду так і не відбулося. Таким чином, московська поїздка Реткліффа 25 серпня стала першим подібним контактом за майже чотири роки.

Європейський тиск та українські сумніви

Європейські дипломати вважають, що саме взимку 2026–2027 років може з'явитися реальне вікно для мирної угоди, зважаючи на фактично зупинений російський наступ на Донбасі та здатність України продовжувати завдавати Москві відчутних втрат через дроніву війну. Ряд європейських чиновників лобіює в адміністрації Трампа включення до переговорної групи представника з питань національної безпеки, здатного доносити такі жорсткі сигнали, як це зробив Реткліфф. В Києві, навпаки, давно критикують Віткоффа та Кушнера як «занадто близьких до росіян», тоді як самого Реткліффа — давнього «яструба» щодо Москви — розглядають як потенційно нейтрального посередника.

Суперечливі дані

У публікаціях навколо візиту фіксується розбіжність у акцентах. The New York Times підкреслює, що Реткліфф не формулював загроз і обмежився оцінкою ситуації та закликом до переговорів. При цьому The Telegraph, на який посилається TSN, характеризує мету візиту як «жорстке попередження», а 24tv.ua використовує формулювання «чорна метка для Путіна». Фактично йдеться про одну й ту саму подію, однак інтерпретація тональності повідомлення варіюється від «констатації фактів» до «попередження». Крім того, у тексті NYT згадується, що в січні 2026 року Реткліфф став першим чиновником на рівні кабінету, який відвідав Венесуелу після «звільнення президента Ніколаса Мадуро американським спецназом», а в травні — Кубу, де передав песимістичну оцінку стану кубинської економіки на тлі американської нафтової блокади. Ці епізоди підкреслюють роль Реткліффа як дискретного месенджера Трампа, однак деталі венесуельського епізоду не були незалежно підтверджені іншими джерелами на момент публікації.

Підтвердження з Москви та Києва

Сам факт візиту та переговорів був підтверджений з російського боку: спікер Кремля Дмитро Пєсков розкрив деталі «контактів спецслужб», а глава СВР Сергій Наришкін заявив, що обговорював з головою ЦРУ «питання в компетенції спецслужб». Керівник Головного управління розвідки ЗСУ Кирило Буданов, у свою чергу, повідомив, що війна в Україні була однією з тем розмови під час московського візиту Реткліффа. Таким чином, ключові факти — наявність зустрічі, її учасники та загальна тематика — отримали багаторівневе підтвердження, тоді як конкретне формулювання переданого повідомлення залишається у веденні першоджерела NYT.