Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що соціальна мережа TikTok стала основною платформою, через яку впливали на натовп під час інциденту в Петропавлівській Борщагівці на Київщині. Про це він повідомив у коментарі журналістам, на що посилається РБК-Україна. За словами Литвина, аналіз подій на місці показав, що саме короткі відеоролики та прямі трансляції в TikTok справили найбільший вплив на аудиторію, яка брала участь у заворушеннях.
TikTok як головний інструмент мобілізації
«Найбільше вплинули на розвиток подій трансляції та активність у TikTok, і це основна платформа для тієї публіки, яка там бушувала», — підкреслив Литвин. За його оцінкою, саме через цю соцмережу йшло основне підбурювання натовпу та поширення неправдивої інформації. Радник президента зазначив, що формат платформи — короткі, емоційно заряджені відео та прямі ефіри без модерації — зробив її особливо ефективною для швидкого поширення провокативного контенту серед молодіжної аудиторії, яка, за його словами, становила ядро учасників інциденту.
Роль анонімних телеграм-каналів
Окремо Литвин прокоментував роль анонімних телеграм-каналів, які також активно висвітлювали події. За його словами, інформація в цих каналах була неоднорідною: поряд із повідомленнями про фактичні обставини події та достовірними даними про учасників і організаторів інциденту в них з'являлися дезінформаційні вкиди. При цьому радник президента підкреслив, що саме TikTok, а не Telegram, став основним каналом підбурювання та поширення хибної інформації в ніч подій.
Хронологія інциденту в Петропавлівській Борщагівці
Нагадаємо, що увечері 2 листопада 2026 року місцеві жителі Петропавлівської Борщагівки зібралися біля приватного будинку. Попередньо в соціальних мережах почала поширюватися інформація про те, що в підвалі цієї будівлі нібито утримуються чоловіки, які самовільно залишили військові частини. Натовп, за повідомленнями, діяв агресивно, вимагаючи «видати» ймовірних дезертирів. Ситуація набула характеру масового заворушення та вимагала втручання силових структур.
Підтвердження з боку Нацгвардії та військового омбудсмена
Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко згодом підтвердив, що в будинку дійсно перебували військовослужбовці НГУ. За його словами, їх виявили після того, як вони самовільно залишили місце служби. Військова омбудсменка Ольга Решетилова уточнила, що серед цих військовослужбовців були не лише мобілізовані: частина з них мала бойовий досвід, брала участь у боях за Маріуполь і «Азовсталь» та пережила полон у Росії. Ці уточнення стали важливою деталлю, оскільки в соцмережах спочатку поширювалася спрощена і в низці випадків спотворена версія подій.
Контекст: цифрова екосистема та управління натовпом
Заява Литвина фіксує тенденцію, яка все частіше спостерігається під час масових інцидентів в Україні: перехід центру ваги від класичних ЗМІ і навіть від Telegram до коротких відеоформатів. TikTok, з його алгоритмічним просуванням та відсутністю повноцінної верифікації контенту, дозволяє протягом кількох хвилин донести провокативний наратив до тисяч людей у конкретному географічному районі. Для правоохоронних органів та органів комунікації це означає необхідність перегляду підходів до моніторингу та протидії дезінформації в режимі реального часу.
