Після завершення активного збирання врожаю на українському продовольчому ринку починається звичний сезонний перелом: ціни, які у розпал збору опускалися, починають розвертатися вгору. За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), середня роздрібна ціна картоплі у вересні становила 15,17 грн/кг, а у жовтні зросла до 17,23 грн/кг — на 13,6% за місяць. До жовтня минулого року вартість збільшилася приблизно на 11%. Керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка пояснює, що така динаміка є традиційною: після завершення масового збирання обсяги продукції, доступної для негайного продажу, скорочуються, а частина врожаю закладається до сховищ, що автоматично підвищує витрати виробників.

Базовий сценарій: картопля до 23 грн/кг, овочі — різноспрямовано

За базовим сценарієм УКАБ, за відсутності суттєвих втрат продукції під час зберігання середня роздрібна ціна картоплі до кінця року може досягти орієнтовно 19–23 грн/кг. Ситуація з овочами борщового набору поки що неоднорідна: у жовтні порівняно з вереснем капуста подорожчала на 10,6%, буряк — на 14,4%, тоді як морква подешевшала на 10,3%, а ціна цибулі залишилася практично незмінною. Аналітики вказують, що вартість окремих культур залежить не лише від сезонності, а й від якості врожаю та можливостей їх зберігання.

Де ризики подорожчання максимальні: молочка, яйця, хліб та тепличні овочі

З переходом від реалізації свіжозібраної продукції до продажів зі сховищ витрати виробників зростають, а в умовах нестабільного енергопостачання це стримує будь-яке загальне здешевлення. Експерти очікують, що до кінця року ціни продовжать зростати, але нерівномірно. Найбільші ризики подорожчання вбачаються в сегментах курячих яєць, молочних продуктів, хлібобулочних виробів та тепличних овочів. За оцінкою Асоціації виробників молока, до кінця 2026 року свіжі молочні товари — молоко, кефір, сметана, йогурти — можуть подорожчати на 20–25%, тоді як для сиру та вершкового масла очікується більш помірне зростання в межах 5–10%. Додатковий тиск створюють добрива, паливо, електроенергія, корми, упаковка та логістика, що подорожчали, а також удари по інфраструктурі.

«Чорні лебеді» та ринковий баланс: головний запобіжник від різкого стрибка

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин наголошує, що загалом на ринку зберігається надлишок пропозиції, а ціноутворення повністю залежить від балансу попиту та можливостей покупців. Ключовим ризиком для прогнозованого сценарію він називає фактор невизначеності — так звані «чорні лебеді»: повторні масовані обстріли критичної енергетичної інфраструктури чи логістичних центрів. За відсутності форс-мажорів, за його словами, головним запобіжником від різкого зростання цін виступає саме ринковий баланс: будь-яка ціна на полиці — це співвідношення попиту та пропозиції.

Дефіциту не очікується: надлишок продуктів через обмежений експорт

Пендзин зазначає, що з платоспроможним попитом населення є суттєві питання, оскільки реальні доходи громадян не зростають, і прогнозує: «Практично за всіма позиціями буде зростання цін, а десь, умовно, в травні наступного року ми з вами побачимо зворотний сезонний процес, який знову почне опускати ціни вниз». Водночас фахівці вказують, що в Україні зберігається величезний надлишок продовольства через обмежені можливості експорту через морські порти, тому передумов для дефіциту чи екстремальних стрибків цін через брак товарів немає. Таким чином, до кінця 2026 року споживачам варто очікувати помірного, але нерівномірного подорожчання окремих категорій продуктів без ризику гострого дефіциту.