Турецький судноплавний оператор Akkon Lines повністю припинив роботу з російськими портами: судна, які прямували до Санкт-Петербурга, повернули назад до Туреччини. Рішення прийнято після того, як 21 серпня безпілотник атакував власний контейнеровоз компанії — судно зазнало пошкоджень, займалося, а екіпаж був змушений евакуюватися. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Moscow Times. За оцінкою самої компанії, подальша ескалація створює підвищені ризики для екіпажу, судна та вантажу, тому від роботи з російськими портами відмовилися остаточно.

Хронологія ескалації в Чорному морі

Відмова Akkon стала логічним продовженням ланцюжка подій літа 2026 року. Ще на початку серпня від рейсів через Чорне море відмовилась російська компанія Fesco — після того, як українські морські дрони потопили її контейнеровоз Yanina поблизу Новоросійська. 10 серпня Akkon лише тимчасово переводив рейси з Новоросійська до Санкт-Петербурга, додаючи до тарифу близько 2500 доларів за контейнер, тоді як перевізники, що продовжували ходити з Туреччини до Новоросійська, закладали в ризик у середньому 1000 доларів за контейнер. Після атаки на власне судно 21 серпня компанія перейшла від тимчасового перенаправлення до повної відмови. 26 серпня аналогічне рішення прийняв один із найбільших світових контейнерних операторів MSC, відмовившись заходити до Новоросійська після атаки безпілотників на його контейнеровоз MSC Ulsan III; рейси перенесено до Санкт-Петербурга та інших портів. Флот MSC налічує близько тисячі суден з маршрутами по всьому світу, а про схожий перехід заявили й кілька інших перевізників, які раніше працювали через Туреччину.

Що відбувається з вантажами

Вантажі, які вже були завантажені, компанія наміряється або повернути в порт відправлення, або розвантажити в портах завантаження. Зокрема, вантаж із судна, що прямувало до Санкт-Петербурга, планують розвантажити в найближчому порту — найімовірніше, у Клайпеді. Повністю припинив роботу з Росією ще один турецький перевізник — Arkas. Таким чином, перенесення рейсів до Санкт-Петербурга, яке ще в серпні сприймалося як тимчасова міра, поступилося місцем більш жорсткому сценарію: частина гравців просто виводиться з маршрутів, пов'язаних із російськими портами.

Економічні наслідки

Голова ради директорів турецької компанії Transbosphor Дениз Ташимаджиліг оцінив збитки Туреччини від атак на торгові судна в Чорному морі за останні три місяці приблизно у 20 мільярдів доларів. Відмова турецьких контейнерних перевізників працювати з Росією б'є насамперед по постачанню товарів з Європи: як описує ситуацію один з імпортерів європейської меблів та товарів для дому, «турецький шлях став, Санкт-Петербург під питанням». Перенесення рейсів до Санкт-Петербурга саме по собі вже стало звичною новиною, що підтверджує складність судноплавства в Чорному морі, але не означає повної зупинки вантажопотоку; водночас одночасний вихід кількох великих перевізників змінює расклад на користь перенаправлення та подорожчання логістики.

Дипломатія та «зерновий коридор»

Ситуація в Чорному морі загострюється на кількох фронтах. На днях до берегів турецького Шиле прибило порожнє та обгоріле російське судно «Омськ-107», атаковане неподалік від Новоросійська. На тлі таких інцидентів Туреччина активізувала дипломатичні зусилля зі створення нового «зернового коридору» в Чорному морі: Анкара веде переговори з Україною та Росією, щоб відновити експорт продуктів харчування та запобігти стрибку світових цін на продукти.

Суперечливі дані

У публічних версіях є розбіжність у масштабі того, що відбувається. Основна лінія (РБК-Україна, The Moscow Times, zn.ua) описує добровільну відмову приватних перевізників — Akkon, Arkas, MSC та низки інших — від роботи з російськими портами після атак на їхні судна. При цьому видання Bloomberg, на яке посилається Unian, тлумачить ситуацію ширше — як обмеження/закриття з боку Туреччини проходу по Чорному морю для суден, що йдуть і до Росії, і до України, тобто як міру державного рівня, а не лише комерційне рішення компаній. Крім того, оцінка збитків Туреччини у 20 мільярдів доларів за три місяці наведена в єдиному джерелі (заява Дениза Ташимаджиліг) і не підтверджена незалежними розрахунками, тому її слід сприймати як експертну оцінку, а не як верифіковану цифру.