Угорський уряд оголосив про намір остаточно відмовитися від імпорту російських енергоресурсів, спираючись на угоду з Румунією про закупівлю природного газу з глибоководного чорноморського родовища Neptun Deep. За даними міністра економіки та енергетики Іштвана Капітаня, сторони перебувають на фінальній стадії узгодження технічних та комерційних умов майбутніх постачань. Запуск родовища в експлуатацію заплановано на 2027 рік, що збігається із заявленою метою Будапешта — припинити імпорт російського газу до осені того ж року.

Угода з Румунією: що вже погоджено

Як наголосив Капітань, на поточному етапі угорській та румунській сторонам залишилося визначити конкретні параметри контракту: обсяги постачань, цінові формули, логістичні маршрути та умови транзиту. «Ми обговорили кроки, які нам потрібно зробити, щоб Угорщина могла відігравати активну роль у закупівлі природного газу, видобутого в Чорному морі, та його постачанні до нашого регіону», — заявив міністр. Формулювання «активна роль» вказує на те, що Будапешт має намір не просто бути кінцевим покупцем, а й брати участь у формуванні комерційної моделі проєкту, що може включати довгострокові контракти з фіксованими обсягами.

Масштаби Neptun Deep: 100 млрд кубометрів та 4 млрд євро інвестицій

Розробку родовища на паритетних засадах ведуть дві компанії — OMV Petrom (австро-угорський концерн OMV) та румунська Romgaz. Видобувні запаси Neptun Deep оцінюються в 100 мільярдів кубометрів природного газу, а загальний обсяг капітальних витрат на проєкт становить 4 мільярди євро. Після виходу на повну проєктну потужність щорічний видобуток може досягати 8 мільярдів кубометрів. Для порівняння: річне споживання природного газу самою Угорщиною становить близько 8,5 мільярда кубометрів, що робить потенційний обсяг видобутку практично еквівалентним національному попиту країни. Це означає, що при повній реалізації проєкту Угорщина теоретично може покрити власні потреби виключно за рахунок одного родовища, не враховуючи експортний потенціал.

Паралельний курс: Хорватія та трубопровідна інфраструктура

Окрім румунського напрямку, уряд Петера Мадяра веде роботу з поглиблення енергетичної співпраці з Хорватією. Ця лінія переговорів спрямована на забезпечення необхідних потужностей трубопроводної інфраструктури та фіксацію комерційних параметрів імпорту. Хорватія володіє розвиненою газотранспортною мережею, підключеною до європейських хабів, і може виступати ключовою транзитною ланкою для постачання чорноморського газу до Центральної Європи. Узгодження із Загребом, таким чином, перетворюється на необхідну умову для фізичної реалізації угоди з Бухарестом.

Перегляд стратегії: «дешевого російського газу більше немає»

Переорієнтація на регіональні джерела сировини відбувається на тлі кардинального перегляду енергетичної стратегії угорського уряду. Прем'єр-міністр Петер Мадяр прямо заявив, що, попри заяви попереднього кабінету Віктора Орбана про переваги російського палива, «дешевого російського газу більше немає» — його вартість, за словами глави уряду, прив'язана до біржових котирувань. Мадяр підкреслив, що диверсифікація джерел і співпраця з новими постачальниками дозволять Будапешту домогтися вигідніших транзитних тарифів. Міністр закордонних справ і торгівлі Аніта Орбан підтвердила, що Будапешт має намір припинити імпорт російського природного газу до осені 2027 року.

Регіональний контекст: нові енергетичні реалії на Балканах

Угорський курс вписується у ширший тренд на Балканах. Президентка Молдови Мая Санду повідомила, що її країна вже не закуповує російський природний газ і продовжує зміцнювати енергетичну незалежність від Росії. Таким чином, у регіоні формується нова конфігурація газових потоків, у якій чорноморські родовища — насамперед Neptun Deep — стають стратегічним ресурсом для кількох країн одночасно. Для Угорщини це означає не тільки заміну одного постачальника іншим, а й перехід до моделі, в якій енергетична безпека будується на регіональній кооперації та диверсифікації маршрутів, а не на залежності від єдиного транзитного каналу.