В Україні на тлі гострої бюджетної кризи фактично переглянули пріоритети державних видатків. За заявою народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, переданою РБК-Україна, з 15 вересня 2026 року в країні фінансуються лише три найнеобхідніші сфери, а всі інші статті витрат опинилися під заморозкою. Зображення розкладених гривневих купюр і монет поруч із гаманцем наочно ілюструє масштаб дефіциту: готівкові та безготівкові потоки зосереджені в вузькому колі критичних напрямків, тоді як широкий перелік державних програм залишається без покриття.

Що сталося з бюджетом

Як пояснила нардепка, діючого обсягу коштів вистачає лише на найважливіші життєві статті, і саме тому з середини вересня фінансування звужено до трьох ключових сфер. За її словами, це вимушена міра, продиктована тим, що в скарбниці просто немає ресурсів для одночасного покриття всіх необхідних витрат. Депутатка підкреслила, що ситуація має системний характер і пов'язана не з разовим збоєм, а з хронічним недофінансуванням низки блоків бюджету.

Три напрямки та голосування в Раді

Василевська-Смаглюк також прокоментувала повестку Верховної Ради щодо міжнародних вимог. За її словами, народні депутати голосують за пунктами, пов'язаними з посылками та сек'юритизацією, тоді як питання SEPA — Єдиної платіжної зони в євро — в повестці дня відсутнє. Депутатка висловила думку, що частина парламентаріїв побоюється введення так званої «невинної реєстрації банківських рахунків і сейфів», відзначаючи, що в умовах, коли «всі в цій країні все знають одне про одного, особливо, де лежать гроші», такі ініціативи викликають підвищену обережність.

Ризик втрати міжнародного фінансування

Контекст заяв нардепки підкреслює масштаб загрози: раніше РБК-Україна повідомляло, що Україна ризикує втратити значну частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування, якщо вчасно не будуть прийняті необхідні законопроєкти. Паралельно прем'єр-міністр Сергій Корольов заявляв про потребу в додатковому фінансуванні в розмірі 27 мільярдів доларів для Сил оборони, а Кабінет міністрів розглядає кілька варіантів залучення цих коштів. Таким чином, звуження внутрішнього бюджету збігається з тиском зовнішніх донорів, які прив'язують виплати до виконання конкретних реформ та законодавчих рішень.

Суперечливі дані

При зіставленні версій сторін і цифр із різних джерел виникають помітні розбіжності, які важливо фіксувати відкрито. По-перше, точний склад «трьох фінансованих сфер» у заявах нардепки та в заголовках ЗМІ не розкривається однаково: у цитаті окремо перелічуються посылки та сек'юритизація як пункти голосування за міжнародними вимогами, а не як вичерпний перелік фінансованих напрямків, тому конкретний список трьох сфер залишається не повністю верифікованим. По-друге, фігурують дві різні суми — 29,5 мільярда доларів (зовнішнє фінансування, частина якого може бути втрачена) і 27 мільярдів доларів (додаткова потреба Сил оборони за словами прем'єра); це різні за змістом показники, однак у публічній дискусії їх нерідко змішують, що створює враження єдиної «дірки» в бюджеті. Нарешті, часовий прив'язка заяви («завтра» в цитаті нардепки) відносно дати публікації вимагає обережності при інтерпретації поточної повестки Ради.

Терміни та наслідки для Сил оборони

Ключовим залишається фактор часу: за наявними даними, проблему з фінансуванням необхідно вирішити протягом вересня, щоб у жовтні Сили оборони не зіткнулися з серйозним дефіцитом коштів. Це перетворює найближчі тижні на критичне вікно для прийняття рішень як у Верховній Раді, так і на рівні Кабінету міністрів. Ітогом може стати або стабілізація бюджетних потоків і збереження зовнішнього фінансування, або подальше звуження витрат і зростання ризиків для обороноздатності країни.