Введені Кабінетом міністрів України обмеження на експорт металобрухту продемонстрували позитивний ефект і дозволили привести забезпечення українських металургійних підприємств сировиною до нормального рівня. Про це заявив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков, виступаючи з оцінкою результатів антикризових заходів, прийнятих у 2025–2026 роках. За його словами, у 2025 році вітчизняні металурги відчували гострий дефіцит металобрухту: через нестачу сировини за конкурентними цінами окремі компанії не могли виконати заплановані обсяги виробництва. Ситуацію погіршувала конкуренція з іноземними покупцями, зокрема з підприємствами, що мають доступ до дешевих російських ресурсів, що робило український лом привабливим об'єктом для вивезення за кордон за заниженими цінами.

Від експортного мита до нульової квоти: як формувався механізм захисту

За словами Каленкова, регуляторна реакція уряду була поетапною. Спочатку було введено експортне мито на металобрухт у розмірі 180 євро за тонну, а згодом — додаткові обмеження, спрямовані на запобігання вивезенню сировини через транзитні схеми. Саме цей комплекс заходів, за оцінкою керівника «Укрметалургпрому», показав свою дієвість: забезпечення металургійних компаній ломом зросло до нормального рівня. Кульмінацією антиекспортної політики стало постановлення Кабінету міністрів №1795 від 31 грудня 2025 року, яким на весь 2026 рік введено нульову квоту на експорт металобрухту. До впровадження заборони експорт лома невпинно зростав, а «сірі» схеми — коли металобрухт вивозили через Польщу з нульовим митом, а потім переправляли до Туреччини — коштували державному бюджету понад три мільярди гривень, попри формально діючу ставку 180 євро/тонну.

Слабка ланка: вільна торгівля з Європейським Союзом

Водночас Каленков звернув увагу на суттєву прогалину в чинному регулюванні: воно не в повній мірі поширюється на торгівлю з Європейським Союзом через режим вільної торгівлі, передбачений Угодою про асоціацію. Наразі на вивезення лома до ЄС діє нульова ставка мита, чим, за словами президента «Укрметалургпрому», активно скористовуються недобросовісні експортери. Каленков запропонував, щоб Україна провела консультації з Брюсселем і застосувала обмежувальні заходи й у цьому напрямку, особливо в умовах триваючої війни. Конкретна ініціатива — встановити мито в розмірі 180 євро за тонну лома на експорт до ЄС, тим самим вирівнявши умови для всіх напрямків постачань.

Орієнтир на європейську політику та економічна логіка переробки всередині країни

Президент «Укрметалургпрому» також наголосив, що Україні слід орієнтуватися на власну політику ЄС, де металобрухт дедалі більше розглядається як стратегічно важлива сировина для декарбонізації промисловості. У цьому контексті, за його твердженням, для держави переробка металобрухту всередині країни економічно вигідніша за його експорт у вигляді сировини: виробництво готового металопродукту забезпечує більший обсяг податкових надходжень, валютної виручки та доданої вартості. Каленков висловив переконання, що діалог з Європейським Союзом щодо впровадження обмежувальних заходів на експорт лома є не лише можливим, а й необхідним кроком: «Я вважаю, що ми, принаймні, могли б розмовляти з Європейським Союзом і говорити про те, що це необхідно зробити».

Суперечливі дані

У наданих джерелах суттєвих розбіжностей у цифрах і датах не виявлено. Постановлення №1795 від 31 грудня 2025 року, ставка мита 180 євро/тонну та оцінка втрат бюджету у понад три мільярди гривень послідовно фігурують у матеріалах РБК-Україна, УНІАН та «Обозревателя». Водночас джерело «Обозревателя» (ID 3) вказує, що Україна отримала підтримку Брюсселя ще до впровадження заборони на експорт лома, що створює певний контекст: формально ЄС підтримував обмежувальні заходи Києва, однак режим вільної торгівлі досі зберігає нульову ставку для постачань у європейському напрямку, що робить ініціативу Каленкова щодо встановлення мита в 180 євро/тонну на експорт до ЄС предметом майбутніх переговорів, а не чинним правилом.