У Києві пройшов форум «Диалог влади, громадянського суспільства та бізнесу — економічна стійкість та конкурентоспроможність», на якому близько 150 представників уряду, парламенту, бізнес-асоціацій та експертного середовища обговорили ключові економічні та податкові зміни на 2027 рік. Порядок денний включав наповнення державного бюджету, податкову політику, євроінтеграційні реформи, підтримку підприємств, що постраждали від російських обстрілів, та механізми страхування воєнних ризиків. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-реліз Української ради бізнесу (УРБ).
Фінансовий баланс: два погляди на один стан
Оцінки стану державних фінансів, що пролунали на форумі, помітно різнилися за тоном. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що ситуація на єдиному казначейському рахунку залишається контрольованою, а відшкодування ПДВ здійснюється в повному обсязі, і що міжнародна фінансова підтримка разом із податками, які продовжує сплачувати бізнес, дозволяють державі впевненіше планувати проходження 2026–2027 років. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, навпаки, назвав стан публічних фінансів «критичним»: власні податкові надходження, за його словами, зараз покривають лише близько 30% бюджетних витрат, тоді як на початку повномасштабної війни цей показник перевищував 60%. «Якщо ми говоримо про стратегічний пріоритет на 2027 рік, то цей пріоритет — вистояти. Вижити», — заявив Гетманцев.
Приєднання до SEPA як економія для бізнесу
Окрему увагу міністр фінансів приділив приєднанню України до єдиної зони платежів у євро (SEPA), яке, за його словами, спростить міжнародні розрахунки та знизить витрати підприємців. За розрахунками Мінфіну, які навів президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе, приєднання до SEPA може забезпечити українському бізнесу економію від 70 до 100 млн євро щороку.
Відновлення постраждалих підприємств та новий Фонд підтримки бізнесу
Орнією з ключових тем стало відновлення підприємств, що зазнали збитків через російські атаки. Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран повідомив, що лише у вересні–жовтні до палати надійшло близько 300 звернень щодо засвідчення форс-мажорних обставин, а для створення повноцінного фонду відновлення активів, за його оцінкою, необхідно знайти джерела фінансування на суму 65–85 млрд гривень. Заступник міністра економіки та довкілля Єгор Григоренко представив модель нового Фонду підтримки бізнесу, що передбачає страхування воєнних ризиків та розширення інвестиційного кредитування середніх і великих підприємств. Уряд розраховує мобілізувати близько 1 млрд доларів внутрішніх ресурсів без підвищення ставки ПДВ, а також залучити ще 2–3 млрд доларів від міжнародних партнерів і глобального ринку перестрахування.
Регуляторні бар'єри та законопроект №16213
Представники бізнесу звернули увагу на регуляторні обмеження, що ускладнюють роботу підприємств. Народний депутат Ярослав Железняк розкритикував хаотичну зміну правил для підприємців, зокрема запровадження нових вимог щодо облаштування укриттів, які, на його думку, можуть створити додаткові проблеми для невеликих кав'ярень, магазинів, офісів та підприємств у прифронтових регіонах. Учасники форуму також порушили питання бронювання працівників та компенсації податків за товари, знищені внаслідок обстрілів: обговорювався законопроект №16213, що передбачає механізми повернення ПДВ та акцизів за знищену продукцію, скасування штрафів за втрачені документи та списання податків зі знищених товарів.
Детенізація економіки як пріоритет на 2027 рік
Ще одним пріоритетом на 2027 рік учасники форуму визначили детенізацію економіки. За оцінкою Данила Гетманцева, обсяг тіньового сектору в Україні становить близько 1,3 трлн гривень. При цьому, як наголосив депутат, навіть повна детенізація не зможе компенсувати потребу в міжнародній фінансовій допомозі, яка оцінюється приблизно в 54 млрд доларів щорічно. Окремо обговорювалася необхідність встановлення чітких критеріїв подрібнення бізнесу, щоб протидіяти схемам ухилення від оподаткування без додаткового тиску на сумлінних підприємців.