Система підготовки кадрів в Україні зазнає фундаментальних змін. Кабінет Міністрів прийняв історичне рішення: вперше в історії держава формує замовлення на підготовку спеціалістів, спираючись не на поточні заявки відомств, а на довгостроковий прогноз потреб економіки. Новий підхід почне діяти вже при формуванні держзамовлення на 2026–2027 навчальні роки.

Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство економіки, це перший у країні документ такого роду, створений на основі складного економічного моделювання. Тепер кількість бюджетних місць буде визначатися з огляду на те, які кадри будуть потрібні країні через 10 і більше років.

Десятилітнє бачення: від моделювання до реальності

Заступниця міністра економіки Дар'я Марчак підкреслила, що наявність десятирічного прогнозу дозволяє відійти від інтуїтивних рішень до обґрунтованого планування.

«Маємо десятирічний прогноз потреб ринку праці, який дозволяє значно точніше оцінити, які саме спеціалісти будуть потрібні економіці в майбутньому, а також допоможе зробити державне замовлення більш обґрунтованим і ближчим до реальних потреб економіки», — зазначила чиновниця.

Важливо зазначити, що прогноз не є вироком для системи освіти. При формуванні держзамовлення враховуватимуться й поточні можливості вишів, і державна політика, і інші фактори. Однак вектор задано: освіта має стати драйвером відновлення економіки.

Куди рухається країна: цифри та тренди

Базовий сценарій прогнозу малює оптимістичну картину зростання зайнятості. Очікується, що кількість зайнятих в економіці зросте з 12,9 мільйона осіб у 2025 році до 13,6 мільйона у 2030 році і досягне 14,6 мільйона до 2036 року.

Однак структура попиту зазнає радикальних змін. За розрахунками Мінэкономики, лише в період з 2032 по 2036 рік економіці знадобиться близько 2,62 мільйона нових працівників. Найбільший дефіцит прогнозується в таких сферах:

  • Будівництво: Це галузь із найдраматичнішим зростанням попиту. Якщо зараз у ній зайнято близько 520 тисяч осіб, то до 2036 року потреба може перевищити 1,2 мільйона працівників. Це логічний наслідок масштабного відновлення зруйнованої інфраструктури.
  • Переробна промисловість: Очікується суттєве зростання потреби в кадрах для заводів та виробничих ліній.
  • Професійна, наукова та технічна діяльність: Сфера, що вимагає високої кваліфікації та інноваційного підходу.

Загалом, найбільший попит прогнозується на кваліфікованих робітників, технічних спеціалістів, виробників, а також працівників сфери торгівлі та послуг.

Випускників буде недостатньо

Мінэкономики чесно визначає: покрити колосальну потребу в кадрах виключно за рахунок випускників навчальних закладів не вдасться. Система освіти не зможе миттєво видати мільйони нових спеціалістів.

Тому стратегія відновлення ринку праці включає три напрямки:

  • Зміна системи освіти та держзамовлення під потреби економіки.
  • Привлечення до ринку праці економічно неактивного населення.
  • Створення умов для повернення українців із-за кордону.

Прозорість та майбутнє

Прогноз потреб ринку праці не залишиться статичним документом. У подальшому його планують регулярно оновлювати, щоб держзамовлення могло оперативно реагувати на зміни в економіці. У перспективі результати прогнозу стануть відкритими для роботодавців, навчальних закладів та майбутніх абітурієнтів, що дозволить студентам обирати професії, розуміючи реальні перспективи працевлаштування.

Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки (МОН) вже оновило правила вступу до вищих навчальних закладів на 2026 рік. Зміни стосуватимуться регіональних коефіцієнтів, дистанційної здачі іспитів, умов для абітурієнтів з прифронтових територій та розподілу бюджетних місць. Тепер, із появою довгострокового прогнозу, ці правила набувають чіткої економічної підвалини.