Українська металургійна галузь переживає найтяжчий період за весь час повномасштабної війни. За даними, оприлюдненими «Економічною правдою» та переказаними РБК-Україна, виробництво сталі в серпні 2026 року скоротилося на 57,3% у річному вираженні — до 277 тисяч тонн. Виробництво чавуну впало на 65,6%, прокату — на 57,4%. Добування залізної руди в першому півріччі зменшилося на 18,8%, а експорт прокату скоротився вдвічі. Частка гірничо-металургійного комплексу у ВВП країни, яка становила близько 10,3% до початку повномасштабних бойових дій, до 2025 року знизилася до 5,5%. За оцінкою директора GMK Center Станіслава Зінченка, галузь опинилася в ситуації «ідеального шторму», де російські ракетні удари накладаються на структурні проблеми логістики та ринку.

Три комбінати під ударом: втрати та людський фактор

Найбільші пошкодження отримали «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг». Перші два підприємства на поточний момент повністю зупинені: спеціалісти оцінюють масштаби пошкоджень та можливості відновлення. За наявними даними, лише по «Запоріжсталі» та «Каметсталі» з початку серпня було випущено 22 балістичні ракети, з яких 17 припали на запорізький комбінат. Внаслідок ударів загинули 13 працівників, ще 55 отримали поранення. «АрселорМіттал Кривий Ріг» також зазнав суттєвої шкоди, хоча й не був зупинений повністю.

Валютна виручка, зайнятість і залежність від імпорту

Криза виходить далеко за межі самої галузі. Металургія залишається одним із найбільших джерел валютної виручки України та забезпечує роботою близько 270 тисяч людей. У 2025 році гірничо-металургійний комплекс приніс країні близько 6,2 млрд доларів валютних надходжень. Зупинка комбінатів водночас посилює залежність від імпорту: ввезення довгого прокату вже зросло на 64%, тоді як продажі української продукції на внутрішньому ринку скоротилися на 7,6%. Старший аналітик Dragon Capital Денис Саква попередив, що Україна може бути змушена збільшувати покупки сталі в Туреччини, країн ЄС та Китаю: «Ми втрачаємо валютну виручку і змушені змивати валютні резерви на покупку імпортного металу, що суттєво погіршить торговельний баланс».

Рикошет по суміжних галузях та промислових містах

Наслідки зупинки комбінатів уже відчувають суміжні сектори економіки. Скорочуються обсяги вантажних перевезень «Укрзалізниці», падає завантаження підприємств, пов'язаних із металургійним виробництвом, змінюється структура споживання енергоресурсів. Окремий ризик виникає для промислових міст, де великі комбінати є ключовими роботодавцями та платниками податків. За даними за 2025 рік, «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд гривень податків, «Запоріжсталь» — близько 4 млрд гривень, «Каметсталь» — майже 2 млрд гривень. Втрата цих надходень б'є по бюджетах регіонів та соціальних програмах.

Шляхи відновлення та умови для перезапуску

Аналітики визнають, що технічно відновлення роботи підприємств можливе, однак його доцільність безпосередньо залежить від безпеки. Без захисту від повторних ударів вкладення десятків мільйонів доларів у ремонт стає надзвичайно ризикованим. Станіслав Зінченко серед можливих кроків підтримки галузі називає залучення міжнародного фінансування для відновлення та модернізації заводів, відновлення морської логістики, забезпечення «Укрзалізниці» локомотивами, а також переговори з ЄС щодо скасування квот та звільнення українського металу від механізму CBAM. «Без цих заходів навіть відносна тиша на фронті не дозволить промисловим гігантам галузі повернутися до повноцінної роботи», — підсумував він.

Суперечливі дані

У наданих джерелах суттєвих розбіжностей у ключових цифрах не виявлено: показники падіння виробництва (57,3% по сталі, 65,6% по чавуну), кількість ракет (22) та жертв (13 загиблих, 55 поранених) збігаються в матеріалах РБК-Україна, УНІАН та інших видань. Водночас варто враховувати, що частина макропоказників (частка ГМК у ВВП, обсяг валютної виручки, податкові надходження) наводиться за 2025 рік як за останній звітний повний рік, тоді як дані про виробництво сталі та ракетні удари стосуються серпня 2026 року. Це не суперечність, а різниця в періодах звітності, однак при цитуванні важливо чітко розділяти річні та поточні місячні показники, щоб не створювати хибного враження про єдиний зріз часу.