Українська важка промисловість опинилася на межі знищення. Постійні російські удари по шахтах, металургійних комбінатах, енергетиці та транспортній інфраструктурі призвели до того, що галузь, яка десятиліттями була однією з опор економіки країни, фактично бореться за виживання. Про це свідчить розлогий репортаж шведського видання Dagens Nyheter, журналісти якого побували в Кам'янському та Кривому Розі, і який передрукувало РБК-Україна. За оцінкою журналістів, ситуація критична: сталеве виробництво зупиняється, шахти працюють на частину потужностей, інвестиції заморожуються, а тисячі працівників живуть у невизначеності.

Зупинка виробництва у Кам'янському

У Кам'янському сталь не виробляють з початку осені. За даними DN, російські ракети та дрони пошкодили критично важливі ділянки місцевого комбінату, а відновлення лише однієї зруйнованої печі може коштувати десятки мільйонів доларів. «Якщо ми втратимо працівників, гроші вже не матимуть значення. Тоді ми ніколи не зможемо відновити роботу заводів», — заявив керівник підприємства Олександр Третьяков. Криза виходить далеко за межі заводських стін: майже половина 200-тисячного населення Кам'янського так чи інакше пов'язана з комбінатом «Каметсталь», а податкові надходження підприємства формують значну частину міського бюджету.

Гірничодобувний сектор працює на частину потужностей

Паралельно погіршується ситуація у гірничодобувному секторі. У Кривому Розі окремі шахти та кар'єри працюють лише на 20–50% потужності через енергетичну кризу, падіння попиту, проблеми з експортом та брак локомотивів після російських атак на залізницю. «Промисловість скоріше мертва, ніж жива», — описав становище один із керівників шахти «Суха Балка».

Колапс експортної логістики

Додатковим ударом по галузі став фактичний колапс експортної логістики, вказують у DN. Чорноморські порти працюють із серйозними обмеженнями, а вивозити сталь і руду суходолом стає все складніше через дефіцит локомотивів. У результаті металургійні та гірничодобувні компанії змушені скорочувати обсяги саме в той момент, коли для збереження конкурентоздатності їм, навпаки, необхідно нарощувати масштаби.

Масштаби економічних збитків

За даними DN, до повномасштабного вторгнення важка промисловість забезпечувала понад 10% ВВП України. У 2025 році її частка скоротилася приблизно вдвічі, а станом на вересень 2026 року виробництво сталі в країні впало більш ніж на 80%. Видання нагадує, що до війни Україна випускала понад 21 млн тонн сталі на рік і входила до числа найбільших виробників світу, а метал і руда у 2021 році забезпечували близько третини вартості товарного експорту країни.

Заклики до підтримки галузі

Раніше українські компанії звернулися до уряду з проханням створити окрему програму підтримки промисловості за аналогією з енергетичним сектором, а також тимчасово послабити обмеження торгівлі для поставок до ЄС. Без відновлення виробництва, логістики та доступу до ринків Україна ризикує втратити не лише окремі заводи, а й цілі промислові міста, десятки тисяч робочих місць і значну частину економічної бази для повоєнної відбудови. Раніше французьке видання Le Monde зазначало, що українська металургія опинилася у найглибшій кризі за роки повномасштабної війни.