Україна у 2026 році працює в умовах повної нульової квоти на експорт металобрухту — рішення, прийняте Кабінетом міністрів ще 31 грудня 2025 року. На цьому тлі представники ферросплавної галузі закликають не обмежуватися заборонними заходами, а побудувати системну політику захисту внутрішнього ринку з використанням механізмів СОТ. Ключовий тезис, прозвучавший у заяві Сергія Кудрявцева, представника ферросплавної галузі: держава має бути зацікавлена у створенні доданої вартості всередині країни, а не в простій перепродажі сировини за кордон.

Нульова квота та «сірі» схеми: як бюджет втрачав мільярди

До введення заборони експорт металобрухту з України невпинно зростав. Формально експортне мито на брухт становило 180 євро за тонну, однак значна частина обсягів йшла через польські пункти пропуску з нульовим митом, а потім перенаправлялася в Туреччину та інші країни. За оцінками, саме такі «сірі» експортні схеми позбавили державний бюджет понад 3 мільярди гривень. Постанова Кабміну №1795 від 31 грудня 2025 року, що встановила нульову квоту на весь 2026 рік, стала прямим відповіддю на цю проблему. Національна асоціація (НАДПУ) раніше зазначала, що заборона на експорт металобрухту допомагає Україні зберегти конкурентоспроможність внутрішніх виробників.

Аргумент на користь внутрішньої переробки: додана вартість

Сергій Кудрявцев наголошує, що до повномасштабної війни українські металургійні підприємства забезпечували значний внутрішній попит на металобрухт, зокрема для розвитку сучасних виробничих ліній. У таких умовах економічно доцільніше було переробляти сировину всередині країни, ніж одночасно експортувати металобрухт і потім імпортувати його за іншими цінами. «Держава має бути зацікавлена у виробництві, створенні доданої вартості в Україні та отриманні валютної виручки від готової продукції, а не лише від операцій з металобрухтом», — заявив він. За його словами, в умовах війни пріоритетом державної політики має залишатися підтримка внутрішньої переробки та виробництва продукції з більшою доданою вартістю.

Механізми СОТ і питання застосування до ЄС

Кудрявцев зазначає, що українські виробники вже стикаються з тарифними, екологічними та квотними обмеженнями на європейському ринку. У цьому зв'язку Україна, будучи членом Світової організації торгівлі, має право використовувати передбачені правилами СОТ механізми захисту внутрішнього ринку. При цьому, за його словами, якщо держава встановлює квоти або інші обмеження, вони мають діяти за зрозумілими та прозорими правилами для всіх напрямів експорту, включно з країнами ЄС. Такий підхід, на думку представника галузі, може застосовуватися не лише до металобрухту, а й до окремих видів продукції з третіх країн, якщо імпорт створює проблеми для українських виробників.

Логістичний тиск на сухопутні пункти пропуску

Окремим аргументом на користь обмеження експорту брухту Кудрявцев назвав навантаження на логістику. Масштабне скорочення або зупинка частини промислових потужностей в умовах війни сформувала тимчасовий надлишок металобрухту на внутрішньому ринку. Активна переорієнтація цього надлишку на експорт створює додаткове навантаження на обмежені сухопутні пункти пропуску з Польщею, Румунією, Угорщиною та Молдовою, якими вже перевозиться готова українська продукція. В умовах, коли пропускна здатність кордонів і так обмежена, пріоритет у використанні транспортних коридорів має надаватися продукції з високою доданою вартістю.

Від заборони до системної політики: що далі

Нульова квота на 2026 рік — це, по суті, тимчасовий захід, який вирішує проблему «сірого» експорту, але не будує довгострокову архітектуру ринку. Заява Кудрявцева вказує на необхідність переходу від заборонних інструментів до більш гнучких сумісних із СОТ механізмів: тарифів, квот із прозорими критеріями, захисних мит. Для металургійного та ферросплавного секторів це означає, що внутрішній ринок брухту має стати стійким ресурсом для переробки, а не об'єктом спекулятивного експорту. В умовах, коли промислові потужності відновлюються нерівномірно, баланс між захистом внутрішнього ринку та дотриманням зобов'язань перед СОТ і партнерами по ЄС стане одним із ключових питань економічної політики України на найближчі роки.