Український оборонно-промисловий комплекс перетворив самохідну артилерійську установку «Богдана» з одноразової розробки на масове серійне виробництво: за даними спецпроєкту РБК-Україна «Власна зброя — щит незалежності. Як Україна пересобрала оборонну індустрію», випуск досяг 40 машин на місяць. На початку повномасштабного вторгнення в країні існував лише один екземпляр установки, а до жовтня 2025 року, як заявив президент Володимир Зеленський, місячний тираж зріс удвічі порівняно з попереднім роком і склав 40 САУ. Сьогодні «Богдана» вважається одним із найбільших у Європі серійних виробництв 155-мм самохідної артилерії та символом трансформації вітчизняного ОПК.
Від єдиного екземпляра до серійної лінії
Історія «Богдани» почалася у 2018 році на Краматорському заводі важкого станкобудування (КЗТС), де вона стала першою вітчизняною САУ, розробленою під стандартний для країн НАТО калібр 155 мм. На момент створення установка будувалася на шасі КрАЗ, мала бронекабіну для екіпажу з п'ятьох осіб, швидкострільність 4–6 пострілів на хвилину та дальність вогню до 50 км. За словами голови Національної асоціації оборонного промисловості України (НАОП) Сергія Пашинського, саме ця історія ілюструє шлях галузі: від збереження окремих зразків техніки під загрозою захоплення — розробникам надходило розпорядження знищити установку, проте вдалося її зберегти — до масштабного серійного випуску. Окремі розробки, створені або відновлені після 2014 року, під час війни почали масштабуватися до промислового тиражу.
Бойове хрещення: операція на Зміїному
Перш ніж стати серійною, «Богдана» пройшла бойове випробування. Установка взяла участь у бойових діях, зокрема в операції з визволення острова Зміїний, про застосування якої головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний окремо згадував у своїх повідомленнях. Цей епізод закріпив репутацію САУ як зброї, перевіреної в реальних умовах, і став одним із аргументів на її тиражування нарівні з іншими зразками нової української оборонної промисловості — «Нептуном», безпілотними комплексами та засобами РЕБ.
Німецьке шасі та угода на 200 машин
Паралельно з нарощуванням власного випуску формується міжнародний контур виробництва. За повідомленнями низки видань, Україна та Німеччина підписали угоду про виробництво 200 САУ «Богдана» для української армії, причому частина машин випускатиметься на німецькому шасі Zetros із софінансуванням з боку Берліна. Це розширює виробничу базу за межі КЗТС і пов'язує українську артилерійську програму з європейськими компетенціями у сфері шасі та комплектуючих.
Суперечливі дані
У відкритих джерелах є розбіжності, які важливо розмежувати. По-перше, фігурують два різні шасі: в описі базової «Богдани» вказується шасі КрАЗ із бронекабіною на п'ять осіб, тоді як у контексті німецької угоди йдеться про варіант на шасі Zetros — це різні конфігурації, а не одна й та сама машина. По-друге, цифри 40 машин на місяць і 200 одиниць стосуються різних потоків: 40/міс. — це темп вітчизняного серійного виробництва (заява Зеленського, жовтень 2025 року), а 200 — обсяг окремої угоди з участю Німеччини. Порівнювати ці показники як «суперечність» некоректно: вони описують різні виробничі лінії та різні часові зрізи, і редакція подає обидві версії без їх змішування.
Отже, «Богдана» демонструє модель, за якої одноразова довоєнна розробка за кілька років війни перетворилася на індустріальну програму з власним і закордонним виробництвом. Для українського ОПК це не просто зростання випуску однієї моделі, а індикатор пересборки всієї системи озброєння навколо стандартів НАТО та серійного, а не одноразового виробництва.