Україна повністю забезпечена базовими продуктами харчування власного виробництва — від хліба та круп до м'яса, рослинної олії та цукру. Про це в інтерв'ю РБК‑Україна заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, країна зберігає експортно орієнтовану модель за цілим рядом категорій, однак на тлі поточної ситуації в державі зберігаються товарні групи з коротким строком зберігання, де потенційні логістичні ризики та проблеми з реалізацією є найбільш імовірними.
Хліб, крупи та цукор: запас на 100%
Міністр підкреслив, що Україна забезпечена хлібобулочними виробами та борошном на 100%. Країна вирощує понад 24 млн тонн пшениці за внутрішнім споживанням близько 6 млн тонн, тоді як на продовольчі потреби необхідно лише 3–3,5 млн тонн. Визначений імпорт у цій категорії, за словами Висоцького, не є критичним. Достатньо й макаронних виробів — імпортуються лише окремі види за уподобанням споживачів. За крупами (пшеничною, ячовою, вівсяною, гречаною та кукурудзяною) виробництво в рази перевищує внутрішнє споживання; при цьому рис імпортують через невеликі обсяги його вирощування з урахуванням природно‑кліматичних умов. Україна залишається експортно орієнтованою за цукром і олією: виробництво рослинної олії перевищує внутрішнє споживання приблизно в десять разів.
М'ясо, молоко та яйця: країна‑експортер
Основні обсяги овочів борщового набору — картопля, морква, буряк, цибуля та капуста — виробляються в Україні, і проблем із їхнім забезпеченням немає, хоча за цією групою визначений імпорт можливий. За молочною продукцією баланс нейтральний: сири більше імпортуються, тоді як сухе та згущене молоко, а також масло експортуються; при цьому навіть за повної відсутності імпорту базова потреба буде забезпечена. Яйця Україна експортує, свининою забезпечена власним виробництвом, а за м'ясом птиці є нетто‑експортером. Окремо міністр відзначив, що сіль імпортують через те, що основні її родовища пов'язані з «Артемосоллю», яка опинилася на тимчасово окупованій території.
Де реальні ризики: овочі, фрукти та охолоджена продукція
Найбільш імовірне виникнення дефіциту, за словами Висоцького, стосується товарів, які необхідно швидко реалізовувати, — овочів і фруктів. Вони мають відносно короткий строк зберігання та є об'ємними з точки зору перевезення, тому саме тут логістичні ризики та проблеми з реалізацією є найбільш імовірними. Частково це стосується і свіжої, і охолодженої продукції на льоді — свіжого м'яса та риби. За іншими товарами, додав міністр, таких ризиків немає.
Суперечливі дані
Між заявами про повне забезпечення базовими продуктами та оцінками ринку щодо цін спостерігається розбіжність акцентів. З одного боку, міністр агрополітики підкреслює, що дефіциту базових категорій не очікується, і закликає не скуповувати продукти. З іншого боку, низка видань фіксує ризик подорожчання продуктів харчування, пов'язуючи його з ударами по інфраструктурі та логістиці, а не з нестачею сировини. Тобто розбіжність стосується не наявності товарів на полиці, а динаміки цін та стійкості ланцюгів постачання: запаси за базовими категоріями заявлені як достатні, тоді як цінові та логістичні ризики за швидкопсувною продукцією й за умов атак на інфраструктуру залишаються предметом обговорення.
Отже, за оцінкою профільного міністерства, системного дефіциту базових продуктів в Україні немає, а зона найбільшої вразливості обмежена швидкопсувною та об'ємною в перевезенні продукцією, де ключову роль відіграють логістика та швидкість реалізації.
