Російські удари по продовольчій інфраструктурі України змушують учасників ринку кардинально змінювати звичну модель постачання. За даними Мінагрополітики, в окремих регіонах знищено до 90% потужностей для зберігання продуктів, що робить неможливим подальше опірання на великі централізовані склади. При цьому відомство підкреслює: у країни зберігаються достатні запаси продовольства для внутрішнього ринку, і йдеться не про дефіцит, а про перебудову ланцюгів постачання під тиском військових ризиків.

Децентралізація як головна відповідь на удари по складах

За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Высоцького, ключовим рішенням стала децентралізація системи постачання. Продукцію тепер планують зберігати та доставляти невеликими партіями, а також здійснювати прямі постачання від виробника безпосередньо до місця реалізації. Такий підхід має на меті знизити ризик одночасного знищення великих обсягів товарів та забезпечити магазини необхідними позиціями без перерв, навіть якщо окремі вузли логістики виявляться виведеними з ладу.

Що це означає для торгових мереж і полиці

Перебудова логістики вже відбивається на роботі ритейлу. У магазинах може спостерігатися скорочення окремих позицій, однак, як підкреслив Высоцький, це не означає дефіциту продуктів загалом. Зміна моделі постачання потребує додаткових витрат на транспортування та може вплинути на вартість складських послуг, що неминуче закладається у собівартість товару. Відомство при цьому не очікує різкого стрибка цін і оцінює можливе подорожчання продуктів харчування максимум у 2,5%.

Суперечливі дані

Тут версії відомчого та бізнес-прогнозів помітно розходяться. Мінагрополітики в особі Тараса Высоцького називає верхню межу подорожчання на рівні 2,5%, посилаючись на додаткові транспортні та складські витрати. Учасники ринку оцінюють ризики значно вище. Директорка UTG Євгенія Локтіонова прогнозує, що логістика сухих товарів подорожає на 15–25%, а охолоджених — на 35–50%, що відобразиться на роздрібних цінах у діапазоні 3–5% для сухих товарів і 7–12% для тих, що потребують охолодження. Совласник RetailPro Артем Ретин оцінював зростання витрат на зберігання та доставку у 10–15%, а на окремих маршрутах, що перестроюються в обхід пошкоджених розподільчих центрів, — у 2–3 рази, що в середньому додасть до кінцевих цін 1–5%. Таким чином, розбіжність між офіційною оцінкою (до 2,5%) та ринковими прогнозами (до 12% за окремими категоріями) залишається відкритою і залежить від динаміки ударів та відновлення інфраструктури.

Масштаб шкоди та перспективи

Підсумовуючи, можна констатувати: удари по складах уже завдали серйозної шкоди продуктовій логістиці, і перехід до децентралізованої моделі став вимушеним, але необхідним заходом. Споживачеві у короткостроковій перспективі варто очікувати не дефіциту, а помірне зростання цін, однак його точний розмір залежатиме від того, наскільки швидко вдасться відновити пошкоджені потужності та наскільки стійкою виявиться новий ланцюг постачання. Розбіжність у оцінках між Мінагрополітики та бізнесом свідчить про те, що кінцева ціна для споживача поки не є остаточною і може коригуватися міру розвитку ситуації.