Український ринок зварних труб переживає один із найбільш вразливих періодів за останні роки. За оцінкою партнера юридичної фірми Sayenko Kharenko Анжели Махінової, поданою в інтерв'ю GMK Center та опублікованою РБК-Україна, затягування антидемпінгового розслідування щодо імпорту з Туреччини ставить під загрозу існування вітчизняних виробників. Скарга українських підприємств була подана ще 15 жовтня 2025 року, проте формальний початок розслідування відбувся лише 29 січня 2026 року — при тому, що профільне законодавство передбачало коротший термін розгляду. За цей час, за словами Махінової, обсяги імпорту турецьких труб продовжували зростати: у 2021–2025 роках вони збільшилися в три-п'ять разів залежно від року, а на турецьку продукцію припадало понад 80% усього імпорту зварних труб в Україну.

Демпінгова маржа зросла майже в п'ять разів

Ключовий індикатор недобросовісної конкуренції — демпінгова маржа — за той самий період зріс із 8% у 2021 році до 39% у 2025-му. Це означає, що турецькі виробники систематично постачають продукцію на український ринок за цінами, значно нижчими за собівартість, що унеможливлює конкурентоспроможне ціноутворення для вітчизняних заводів. Станом на кінець жовтня 2026 року Міністерство економіки та довкілля завершило необхідні процедури й підтвердило наявність підстав для застосування антидемпінгових мит на рівні 38,3%. Проте на засіданні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі 3 листопада рішення так і не було ухвалено. Раніше, у квітні 2026 року, українські виробники зверталися з проханням запровадити попередні (проміжні) антидемпінгові заходи, проте вони також не були реалізовані.

«Вже не буде кого захищати»

Анжела Махінова попереджає, що подальше зволікання може призвести до того, що захисні заходи будуть запроваджені занадто пізно. «Може статися так, що коли буде ухвалено відповідне рішення, вже не буде кого захищати», — підкреслила юристка. За її словами, вітчизняні виробники вже змушені продавати продукцію зі збитком, що створює прямі ризики для робочих місць, податкових надходжень та фінансової стійкості підприємств. В умовах, коли демпінгова маржа сягає 39%, жоден конкурентоспроможний виробник не здатний довго втримувати позиції на внутрішньому ринку без державного торговельного захисту.

Російський сляб у турецьких трубах

Окремий аспект, на який звернула увагу Махінова, — торговельні відносини Туреччини з Росією. Турецькі виробники труб використовують як сировину російський сляб, що формує значну частину їхньої цінової переваги. Раніше у Федерації металургів України також заявляли, що значна частина цінової конкурентоспроможності турецької металопродукції зумовлена саме дешевою російською сировиною. Таким чином, український ринок фактично стикається з непрямим ефектом санкційного тиску: перенаправлення російських сировинних потоків через турецьку переробку створює конкурентний тиск на вітчизняну промисловість.

Протекціонізм як норма: що робить решта світу

Махінова зазначає, що в глобальній металургійній галузі посилюється протекціонізм: США, ЄС, Канада та інші великі економіки активно застосовують мита, квоти та антидемпінгові заходи для захисту внутрішнього виробництва. Український ринок, за її оцінкою, залишається значно менш захищеним від недобросовісної конкуренції. Юристка підкреслює необхідність зміни підходу до торговельного захисту: швидше ухвалювати рішення, застосовувати попередні заходи за наявності відповідних підстав і захищати внутрішній ринок із тією ж оперативністю, яку демонструють провідні економічні блоки. «Україні нарешті потрібно навчитися захищати своїх виробників і власні економічні інтереси максимально ефективно та оперативно, як це зараз робить увесь світ», — резюмувала Махінова.

На момент публікації (17 листопада 2026 року) рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо запровадження антидемпінгових мит на турецькі зварні труби так і не було оприлюднене. Галузеві спостерігачі вважають, що кожен місяць зволікання збільшує ймовірність незворотних втрат для українського трубного виробництва.