Більше тижня Росія щоденно наносить масовані удари реактивними дронами по Києву та Київській області, цілеспрямовано уражаючи логістичну та складську інфраструктуру. Під вогнем опинилися склади продуктових супермаркетів, маркетплейсів, книжкових видавництв та фармацевтичних компаній. Майже щодня про прильоти дронів повідомляє «Нова пошта», на об'єктах мережі «Епіцентр» зафіксовано руйнування, а 3 вересня під удар потравила завод «Кока-Кола» в Броварах. У умовах, коли повітряна тривога в столиці оголошується більше десяти разів на добу й триває годинами, бізнес фактично паралізований: за чинними нормами під час тривоги заборонена робота торгових центрів, а метрополітен функціонує з обмеженнями.

Дроблення тривоги: «жовний» і «червоний» режими

Реагуючи на нову тактику обстрілів, Кабінет міністрів України анонсував перегляд правил роботи бізнесу в умовах повітряних тривог. Ключова нововведення — поділ тривоги на два типи: «жовту» та «червону». У період «жовтої» тривоги підприємствам буде дозволено працювати, а для Києва пропонується відновити повноцінний рух метро. «Червона» тривога збереже чинні обмеження: об'єкти закриваються, діяльність призупиняється. За словами відповідних відомств, така диференціація має зменшити економічні втрати, не жертвуючи безпекою громадян у моменти найінтенсивніших ударів.

Податкові послаблення та цілодобовий режим відомств

2 вересня президент Володимир Зеленський провів зустріч із власниками та керівниками найбільших продуктових та будівельних супермаркетів, гіпермаркетів і маркетплейсів. Головним предметом обговорення стала робота бізнесу та логістики в умовах щоденних атак. Державна податкова служба вже сформувала пакет заходів підтримки постраждалих підприємств. Як заявила керівниця відомства Леся Карнаух, частина ініціатив потребує законодавчого врегулювання, однаково податківці перейшли на ризик-орієнтований підхід до адміністрування та контролю, щоб спростити умови роботи для бізнесу, який зазнав збитків. Паралельно, за інформацією заступника керівника Офісу президента Віктора Никити, у регіонах активовано спеціальний протокол реагування обласних військових адміністрацій, а департаменти економіки ОВА переведені на цілодобовий режим роботи для оперативної комунікації з підприємствами.

Удари по портах і залізниці: вплив виходить за межі України

Керівник Міновідновлення Микола Калашник вказав на чітку тенденцію в діях Росії: одночасні удари по морських портах, цивільних суднах, залізничній та прикордонній інфраструктурі. Мета, за його оцінкою, — зупинити експорт, імпорт і пасажирські перевезення. Калашник підкреслив, що наслідки виходять далеко за межі української території: під загрозою опиняються іноземні судна, міжнародні перевізники, європейські логістичні маршрути та український аграрний експорт, який постачається більше ніж у 55 країн світу. Київ, за словами міністра, працює з міжнародними партнерами над відновленням інфраструктури, формуванням резервів і вбудовуванням альтернативних логістичних рішень.

Суперечливі дані

Основним джерелом інформації про заходи української влади є публікація РБК-Україна, в якій конкретні рішення та заяви атрибутовані названим чиновникам. Російські інформаційні агентства (ТАСС, РБК-Росія) у той самий період висвітлюють аналогічні за форматом події — підтримку бізнесу, постраждалого від атак на складах і логістичних центрах у Краснодарському краї та Самарській області, — однак у їхніх матеріалах не міститься ні підтвердження, ні спростування конкретних українських нормативних змін, таких як введення двохрівневої системи тривог або ризик-орієнтованого податкового контролю. Таким чином, незалежна верифікація заявлених Києвом заходів з боку російських джерел у наданому корпусі даних відсутня, що не дає змоги ні підтвердити, ні спростувати окремі деталі (наприклад, точний перелік податкових послаблень або строки набрання чинності нового порядку тривог).