За 35 років Незалежності український військово-промисловий комплекс розробив низку оригінальних, а місцями й унікальних видів озброєння, які дозволили не лише відкинути, а й у низці ніш випередити російського противника. За оцінкою галузевих експертів, на які покладалося видання РБК-Україна, «оборонка» держави сьогодні переживає справжній ренесанс після довоєнних років стагнації. Нижче — ключові розробки, які, за словами фахівців, визначили обличчя сучасної української зброї.

FPV-дрони: від цивільної технології до промислового масштабу

FPV-квадрокоптери, перетворені на дрони-камікадзе, називають головними «геймчейнджерами» повномасштабного вторгнення. Їхня революційність у тому, що до їх появи високоточні удари були прерогативою дорогих і складних систем, що застосовувалися точково, тоді як FPV — надзвичайно дешевий масовий виріб: дрон вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів здатний знищити техніку вартістю мільйони — танки, артилерію, РЕБ, ЗРК. Перше бойове застосування відбулося в червні 2022 року підрозділом із складу 93-ї ОМБр. Сьогодні в Україні FPV виробляють понад 160 компаній, сукупна потужність перевищує 8 мільйонів дронів на рік, у 2025 році Сили оборони отримали 3 мільйони таких апаратів, а за перше півріччя 2026-го держава законтрактувала безпілотники різних типів на 333,6 мільярда гривень, причому найбільшою категорією стали саме FPV. За словами CEO Української ради зброярів Ігоря Федирка, Україна фактично перетворила цивільну технологію на масовий клас керованої зброї й створила під неї нову оборонну галузь.

Міжнародний формат Drone Deal

На тлі успішного застосування дронів Україна та ЄС запустили новий формат оборонного партнерства — Drone Deal. За станом на початок серпня 2026 року Україна уклала вже дев'ять угод, а в роботі перебуває ще близько 15 міжнародних договорів. Військові країн НАТО визнають, що український досвід застосування FPV поки недосяжний для більшості світових армій: у січні в армії США було створено спеціальний підрозділ ударних безпілотників для відпрацювання нових підходів і вивчення уроків війни в Україні.

«Нептун»: від берегової оборони до інструмента глибоких ударів

Протикорабельну крилату ракету Р-360 «Нептун» інженери київського КБ «Луч» розробляли у 2010–2020 роках; існує також модифікація для ударів по наземних цілях. Ракета призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тонн, має боєві частину масою 150 кг (350 кг у наземному варіанті), дозвукову швидкість близько 900 км/год, летить на надмаліх висотах і може маневрувати в польоті; дальність залежно від модифікації сягає 1000 км. За задумом розробників вона мала застосовуватися з корабельної, наземної та повітряної платформ. Перше бойове застосування відбулося 14 квітня 2022 року: ударом двох ракет був уражений ракетний крейсер «Москва» — флагман Чорноморського флоту РФ, на якому вибухнув боєкомплект і корабель затонув. У березні 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив про успішне застосування «Довгого Нептуна» з дальністю до 1000 км, що перетворило берегову ракетну платформу на інструмент глибоких високоточних ударів.

Суперечливі дані

Оцінка ролі та навіть «приналежності» цих розробок різко розходиться залежно від сторони. Українська сторона та РБК-Україна представляють ВПК як самодостатню національну галузь, що створює унікальні системи й експортний оборонний продукт. Водночас низка російських джерел будує протилежний наратив: так, у публікаціях, що посилаються на В. Медведчука, стверджується, що німецькі та інші західні заводи «вбудовані» в український ВПК і, за їхніми словами, фактично є учасниками бойових дій; інші матеріали заявляють про «приватизацію» українських напрацювань західними партнерами та про ракетні удари по полігону з експозицією українського ВПК. Ці версії не підтверджуються українськими джерелами й у статті РБК-Україна не фігурують, однак редакція фіксує їх як існуючу в інформаційному полі альтернативну точку зору, щоб читач бачив обидві сторони спору.

Значення для балансу сил

Сукупність цих факторів — масова й дешева дронова зброя, високоточні ракети великої дальності та зростаюча промислова база — формує те, що експерти називають новою якістю української оборони. Навіть з урахуванням розбіжностей у тлумаченні, факт масштабування виробництва FPV до мільйонів одиниць на рік і переходу «Нептуна» від берегової оборони до глибоких ударів робить ці розробки центральними елементами сучасної військової доктрини України.