Ситуація, коли після розлучення колишній чоловік офіційно отримує мінімальну зарплату або числиться безробітним, але при цьому купує автомобілі та нерухомість, є однією з найпоширеніших схем уникнення сплати аліментів. Однак українське законодавство містить механізми, які дозволяють батькам добиватися справедливості, навіть якщо батько дитини приховує реальний рівень свого добробуту.

Юрист юридичної компанії «Приходько та партнери» Анна Салієнко в коментарі РБК-Україна роз'яснила, як працює закон у таких випадках і чому суди все частіше стають на бік дітей.

Чому відсоток від доходу не працює

Класична схема уникнення будується на заниженні офіційного прибутку. Якщо аліменти стягуються у відсотках від доходу (згідно зі статтею 183 Сімейного кодексу України), то з офіційної «мінімалки» сума виплат виходить мізерною. Це створює ілюзію законності дій платника, але не покриває реальних потреб дитини.

Експертка вказує на єдиний ефективний вихід із цієї ситуації: необхідно подавати позов на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу). Якщо ж рішення суду вже винесено про виплату відсотків, спосіб стягнення можна змінити через суд.

Бремя доказування: хто що повинен довести?

Ключовим інструментом захисту прав дитини є частина 3 статті 182 Сімейного кодексу. Вона свідчить, що суд не обмежується розміром офіційного заробітку платника, якщо у нього є витрати, що перевищують цей дохід, і він не може довести законне походження коштів.

Простими словами, матері не обов'язково «вираховувати» приховані рахунки чи підпільні доходи батька. Достатньо довести, що його спосіб життя не відповідає задекларованому доходу. Купівля нового авто, нерухомості чи дорогі подорожі стають вагомими аргументами. У цьому випадку тягар доведення походження коштів перекладається на платника аліментів.

Важливі нюанси та винятки

Суди оцінюють докази в сукупності, однак існують і межі цього підходу. Верховний Суд України виходить із того, що не будь-яке надходження грошей вважається доходом для розрахунку аліментів.

Наприклад, разові операції, такі як продаж власного автомобіля чи квартири, не є регулярним заробітком. Це розглядається як обмін одного майна на гроші. Аналогічно, успадковане чи подароване майно не входить до бази для нарахування аліментів.

Гарантії для дітей

Юрист Анна Салієнко виділила два критично важливі обставини, які захищають інтереси дитини в будь-якій ситуації:

  • Мінімальний поріг виплат: Незалежно від офіційного статусу платника, розмір аліментів не може бути нижчим за 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. При цьому рекомендованим орієнтиром є повний прожитковий мінімум.
  • Розрахунок боргу безробітних: Якщо платник офіційно безробітний і накопичує заборгованість, борг розраховується виходячи із середньої заробітної плати по відповідній місцевості, а не з нуля.

Таким чином, закон України дає чіткий сигнал: спроба приховати реальний добробут за рахунок «сірих» схем чи фіктивної безробітності не звільняє від відповідальності перед дитиною.