На тлі наближення опалювального сезону 2026 року енергетична безпека України знову стає предметом гострих дискусій. Експерти попереджають, що однією з головних загроз стабільності системи є не лише фізичний стан інфраструктури, а й економічні регулятори, які фактично блокують доступ до європейських ринків. Ключовою проблемою, що потребує негайного вирішення, залишається механізм прайс-кепів — граничних цін на оптовому ринку електроенергії.

Економічний бар'єр для імпорту: чому гроші не працюють

Володимир Омельченко, експерт з енергетичних питань Центру Разумкова, в інтерв'ю РБК-Україна окреслив критичну вразливість поточної моделі. На його думку, якщо граничні ціни (прайс-кепи) в Україні залишаються нижчими за ринкові ціни в Європі, українські енергокомпанії фізично не можуть купувати необхідний обсяг імпортованої електроенергії, навіть якщо технічна можливість для цього є.

Механізм працює наступним чином: коли на європейському ринку ціна на кіловат-годину перевищує встановлений в Україні «стеля», автоматичні системи торгівлі блокують угоду. Це означає, що у моменти пікового споживання або дефіциту, коли ціни в ЄС зростають, Україна опиняється відсіченою від зовнішнього джерела енергії, попри наявність вільних потужностей на кордоні.

Історія тимчасових рішень і повернення до старого

Ситуація з цінами у 2026 році носить циклічний характер. Нагадаємо, що Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), підвищувала прайс-кепи на короткострокових сегментах ринку у січні 2026 року. Цей крок дозволив тимчасово розширити імпортні перетоки та збільшити поставки з Європи в період, коли енергетична інфраструктура України страждала від пошкоджень внаслідок обстрілів РФ.

Однак, згідно з постановою регулятора, з 31 березня 2026 року ці заходи були скасовані, і ціни були повернуті на попередній, нижчий рівень. Експерти відзначають, що таке повернення до жорстких обмежень напередодні зими створює ризики повторення кризових сценаріїв, коли країна не зможе компенсувати втрати генерації за рахунок імпорту.

Комплексний підхід: від «заморожених рахунків» до фізичного захисту

Омельченко підкреслює, що вирішення проблеми енергобезпеки потребує комплексного підходу, що виходить за межі простого зняття обмежень. Експерт виділив кілька критичних напрямків:

  • Розвиток розподіленої генерації: Необхідно прискорити будівництво малих електростанцій та систем накопичення енергії, щоб зменшити навантаження на магістральні мережі.
  • Проблема «Теплокомуненерго»: Необхідно терміново вирішити питання з замороженими рахунками підприємств теплоенергетики, які не можуть нормально функціонувати та закуповувати паливо.
  • Фізичний захист: Пріоритетом залишається посилення захисту ключових об'єктів, насамперед підстанцій «Укренерго» та підприємств ТЭК, від диверсій та ударів.

«Також вирішити проблему прайс-кепів на електроенергію, щоб ми могли імпортувати електроенергію взимку, коли це потрібно», — підсумував експерт.

Суперечливі дані

Питання скасування прайс-кепів викликає суперечки між регуляторами та законодавцями щодо термінів та ризиків. З одного боку, експерти (зокрема, Андріан Прокоп з Українського інституту майбутнього) наполягають на тому, що чинні обмеження прямо зараз обмежують можливість імпорту в періоди високих цін.

З іншого боку, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус заявляє, що повне скасування прайс-кепів заплановане лише з 1 травня 2027 року. Герус стверджує, що цей перехідний період не створює ризику неконтрольованого зростання цін, оскільки закон передбачає механізми захисту ринку та споживачів. Таким чином, існує часовий розрив між рекомендаціями експертів (термінове рішення) та планом законодавців (відстрочка до 2027 року).