Українська молодь віком від 18 до 29 років більшою мірою стурбована війною та зростанням цін, ніж розвитком штучного інтелекту. До такого висновку дійшли аналітики OLX Group під час міжнародного дослідження, проведеного серед молоді в Україні, Польщі, Румунії, Франції та Німеччині. За даними опитування, близько 42% українських респондентів заявили, що розвиток ШІ майже не турбує їх або не турбує зовсім. Помірне занепокоєння висловили 32% учасників, а сильне — близько 20%. Водночас лише 14% опитаних вважають себе готовими до змін, які штучний інтелект може принести на ринок праці.

Геополітика та інфляція — головні загрози для кар'єри

В Україні на першому місці серед загроз для професійного майбутнього молоді опинилася невизначена геополітична ситуація — її назвали 33% учасників опитування. На другому місці — інфляція та зростання вартості життя (32%), на третьому — посилення конкуренції на ринку праці (23%). Розвиток штучного інтелекту та автоматизацію роботи загрозою для своєї кар'єри вважають лише 21% опитаних, що ставить цей фактор на п'яте місце у списку основних побоювань української молоді.

Європейський контраст: де ШІ — головна загроза

В інших країнах Європи ставлення до ШІ помітно тривожніше. У Польщі штучний інтелект став головною загрозою для кар'єри молоді: 37% польських респондентів зазнають сильного занепокоєння. У Франції цей показник становить 36%, у Німеччині — 31%, у Румунії — 29%. У Польщі ШІ посів перше місце у списку загроз, у Німеччині — друге, у Франції та Румунії — третє. Таким чином, українська молодь демонструє найнижчий рівень тривожності щодо технологій серед усіх п'яти досліджених країн.

Готовність до змін: дефіцит впевненості

Попри відносно спокійне ставлення до ШІ, впевненості у власній готовності до технологічних змін українській молоді бракує. Найчастіше респонденти оцінювали свою підготовленість як помірну — так відповіли 29% українців. Для порівняння, у Польщі цей показник становить 34%, у Румунії — 31%. Водночас майже половина українських учасників опитування — 48% — заявили, що ШІ поки ніяк не впливає на їхні професійні рішення. Аналогічна частка зафіксована в Румунії, у Франції показник становить 47%, а в Німеччині та Польщі — по 42%.

Якою професією зацікавляться молоді українці

У гіпотетичній ситуації, коли через розвиток ШІ довелося б змінити роботу, українська молодь найчастіше обирала б професії, що вимагають технічних і цифрових навичок — такий варіант назвали 29% опитаних. Ще 24% віддали б перевагу роботі, де важливі спілкування з людьми та соціальні навички. В інших країнах Європи молодь частіше орієнтувалася саме на комунікаційні професії: такий напрямок цікавить 32% румунів і німців, 30% французів і 24% поляків.

Позиція OLX Group і реальний контекст ринку праці

В OLX Group зазначають, що інвестують у розвиток штучного інтелекту з 2018 року і вважають, що ШІ повинен допомагати з рутинними завданнями, тоді як важливі рішення мають залишатися за людьми. На платформі OLX Робота, наприклад, працює інструмент «Потенційні кандидати», який щотижня пропонує роботодавцям п'ять профілів здобувачів, що найбільше відповідають опублікованим вакансіям. «Українська молодь менше за однолітків з інших країн турбується про те, що ШІ забере в неї роботу: поки її більше хвилюють геополітична ситуація та зростання цін. Водночас ШІ вже змінює ринок праці, тому важливо, щоб і молоді люди, і роботодавці готувалися до цих змін заздалегідь», — зазначила керівниця напряму OLX Робота Марина Абдулліна. Для контексту: за раніше опублікованими даними, за останній рік роботу втратили 17% українських IT-фахівців, проте лише 5% звільнень були пов'язані із заміною працівників штучним інтелектом. Частіше причинами скорочень ставали оптимізація та фінансові труднощі компаній. У Мінцифри, зі свого боку, пояснювали, що ШІ не замінює людей, а змінює підхід до роботи: після впровадження нейромереж у державних процесах частину працівників перевчили та перевели на ролі, пов'язані з обученням і контролем алгоритмів.