Європейські компанії все частіше відмовляються від усталеної моделі, в якій рішення про найм нового працівника приймалося ізольовано від інших стратегічних питань. За даними аналітичного центру Gremi Personal, на які посилається РБК-Україна, цифровізація та автоматизація перетворюються на невід'ємну частину кадрової політики європейських підприємств. Це не означає масового скорочення персоналу, проте суттєво змінює логіку створення нових робочих місць: перш ніж відкрити вакансію, керівництво оцінює, чи можна відповідну функцію передати алгоритмам або цифровим інструментам.
Нова формула рішення про найм
«Приймаючи рішення про створення нової посади, компанії все частіше оцінюють не лише поточну операційну потребу, а й можливості автоматизації, використання цифрових інструментів та компетенції команди. Натомість зростає цінність кваліфікації, яка дозволяє ефективно працювати в середовищі, де технології підтримують дедалі більше процесів», — пояснила віце-президент Gremi Personal. За словами експертів, планування чисельності персоналу тепер розглядається не як самостійний HR-процес, а як елемент ширшої стратегії модернізації бізнесу. Кваліфікація працівника, здатного взаємодіяти з ШІ-інструментами, стає ціннішою, ніж вузька спеціалізація, яку легко автоматизувати.
Офіційна статистика: від пілотів до інтеграції
Тенденцію, описану Gremi Personal, підтверджують офіційні дані. За результатами опитування понад п'яти тисяч компаній єврозони, оприлюдненого Європейським центральним банком у червні 2026 року, понад 70% підприємств вже використовують штучний інтелект в тій чи іншій формі. Проте лише 7% компаній застосовують ШІ інтенсивно — тобто інтегрували технології в значну частину своїх бізнес-процесів. Це означає, що переважна більшість підприємств перебувають на стадії пілотних проєктів або точкового впровадження, а не системної трансформації. Окремо Eurostat повідомляє, що у 2025 році 20% підприємств ЄС із чисельністю від 10 і більше працівників використовували технології ШІ — на 13,5 процентного пункту більше, ніж роком раніше. При цьому понад половина таких компаній припадає на великий бізнес.
Протирічливі дані
Між офіційними джерелами спостерігається помітна розбіжність у масштабах впровадження ШІ. Європейський центральний банк у червні 2026 року фіксує, що понад 70% підприємств єврозони «вже використовують» штучний інтелект. Водночас Eurostat для 2025 року вказує лише 20% підприємств ЄС із 10 і більше працівниками. Різниця в 50 процентних пунктів може пояснюватися кількома факторами: різницею географічного охоплення (єврозона проти всього ЄС), роком проведення вимірювань (2025 проти 2026), методологією опитування та, ймовірно, самим визначенням «використання». ЕЦБ, судячи з формулювання, фіксує будь-яке, у тому числі мінімальне, застосування ШІ, тоді як Eurostat, можливо, враховує вужчий критерій. Попри це обидва джерела збігаються в головному: інтенсивна інтеграція ШІ в бізнес-процеси залишається рідкісністю, а не нормою.
Промисловість попереду інших
Найпомітніші зміни Gremi Personal фіксує в промислових секторах, особливо в тих, що критично залежать від експортної кон'юнктури та вартості енергоносіїв. Саме промислові підприємства першими активно впроваджують робототехніку, автоматизацію виробничих ліній та цифрові рішення для підвищення продуктивності. Внаслідок цього рішення про найм на заводах і виробничих компаніях все частіше залежить не лише від обсягу замовлень, а й від того, які функції можна передати автоматизації, а в яких компетенціях команда буде потребувати в перспективі. Для працівників це означає, що попит зміщується в бік фахівців, здатних працювати «в парі» з технологією, а не конкурувати з нею.
Ширший контекст: ринок праці в Східній Європі
Зміни в логіці найму на тлі цифровізації відбуваються на фоні загального перерозподілу доходів у регіоні. За даними, оприлюдненими на початку 2026 року, в Польщі середня зарплата у лютому 2026 року становила 9 966 злотих брутто, при цьому медіанний дохід — половина працівників заробляли не більше 7 690 злотих. Найвищі доходи фіксувалися в видобувному та цифровому секторах. Водночас найшвидше зарплати зростають у логістиці та складських послугах: за рік дохід працівників цих напрямків збільшився на 8,1%, що перевищує середні показники по інших галузях. Ці дані опосередковано підтверджують, що саме сектори, де автоматизація ще не досягла критичної маси, зберігають високий попит на живого працівника і, відповідно, більш динамічний зростання оплати праці.
