Посол України в Угорщині Федір Шандор у інтерв'ю РБК-Україна заявив, що справа про викрадення українських касирів та їхнього вантажу на території Угорщини розкрита на 95%, а решта 5% — це покарання винних. На його думку, інцидент кваліфікується як тероризм згідно з міжнародними нормами — як одночасний напад на фінансову сферу та на людей. На момент публікації (21 серпня 2026 р.) постраждалі, транспортні засоби та фінансові заощадження вже повернуті, а депортація касирів скасована.

Кваліфікація як тероризм та роль російської розвідки

Шандор підкреслив, що затриманим українцям робили ін'єкції різних заспокійливих препаратів, а за всією операцією, на його думку, стоїть російська розвідка. Посол описав подію як напад на людей, приниження людської гідності, завдання фізичних ушкоджень та пошкодження транспортних засобів. Він також припустив, що під час розслідування стануть відомі «фантастично високі прізвища» осіб, які давали особисті накази, зазначивши, що навіть рядові офіцери не хотіли їх виконувати.

Повернення людей, техніки та активів

За даними посла, на поточному етапі повернуто всіх сімох затриманих працівників, бронеавтомобілі та перевезені фінансові заощадження. Крім того, угорська сторона скасувала депортацію постраждалих українських банківських працівників, що стало одним із практичних результатів тиску Києва щодо цієї справи.

Новий етап: Угорщина знімає репутаційні ризики

Шандор зазначив, що справа перейшла в нову фазу, в якій угорська сторона діє «навіть активніше за українську», прагнучи зняти з себе репутаційні ризики, завдані власній банківській сфері. Посол заявив, що фактично на території Угорщини було вчинено піратство, яке держава не лише не контролювала, а й сприяла йому, і попередив, що подібне може повторитися з угорським транспортом на території Словаччини чи Польщі.

Протирічливі дані

У версіях сторін та самих формулюваннях джерел присутні несумісності. З одного боку, формально викрадення вчинили угорські силовики, доставивши людей та вантаж на територію Антитерористичного центру Угорщини; з іншого — посол України прямо вказує на російську розвідку як організатора, що створює розбіжність у питанні того, хто саме несе відповідальність за наказ. Також у первинних матеріалах касирів названо працівниками «Сбербанку», що викликає питання щодо приналежності персоналу до української чи російської фінансової структури і потребує додаткової верифікації. Нарешті, кваліфікація події як «тероризму» є позицією української сторони і поки не підтверджена угорським судом.

Хронологія інциденту

Скандал розгорівся 5 березня, коли угорські силовики викрали семеро працівників та вантаж готівки — 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота. Бронеавтомобілі прямували з Австрії в Україну, після чого гроші та техніку доставили на територію Антитерористичного центру Угорщини. Затримані касири згодом розповіли про жорстоке поводження: допити тривали цілу добу, а за даними ЗМІ, до українців застосовували «методи КДБ» та примусові ін'єкції, які за своєю сутністю можуть бути прирівняні до катувань.