Український онлайн-ринок азартних ігор демонструє стійке зростання доходів легальних операторів, тоді як нелегальний сегмент продовжує працювати в обхід регулювання через складні фінансові схеми. За даними фінансової звітності, наведеної в розслідуванні YouTube-проєкту «3на4», доходи онлайн-казино склали 55,5 млрд гривень у 2023 році та 55,6 млрд гривень у 2024-му. При цьому, за оцінкою KANTAR, нелегальний гральний ринок в Україні зріс до 56,7% від загального обсягу сектора. Автори розслідування, опублікованого РБК-Україна, простежили ланцюжки платежів нелегальних мереж, проаналізували міжнародні юрисдикції, через які працюють оператори, та зафіксували кримінальні провадження щодо колишнього керівництва регулятора.
Від заборони до легалізації: 16 років трансформації ринку
Історія українського грального бізнесу після 2009 року, коли діяльність казино була заборонена, пройшла через 11 років повної тіні. У 2020 році азартні ігри знову легалізували, а для контролю галузі створили Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Однак інститут не пережив серію корупційних скандалів і був ліквідований. На його місце прийшов новий регулятор — агентство PlayCity, яке, за даними розслідування, у 2025 році було інтегроване в систему управління, пов'язану з Міністерством цифрової трансформації. Перехід відповідальності за сферу азартних ігор на міністерський рівень став одним із ключових управлінських рішень останніх років, проте, як показує аналіз, породжує питання щодо чіткого розподілу повноважень.
Інфраструктура нелегального сегмента: дропи, криптовалюти та тисячі SIM-карт
Журналісти «3на4» приділили особливу увагу механізмам роботи нелегальних операторів. Для проведення платежів такі мережі використовують підставних осіб — так званих «дропів», криптовалютні інструменти та численні банківські рахунки. Рекламні кампанії нелегальних майданчиків поширюються, зокрема, через Telegram-канали. Масштаби окремих мереж ілюструють результати правоохоронних операцій, згаданих у розслідуванні: один оператор керував 450 банківськими рахунками з одного телефону, а під час обшуків було вилучено близько 5 000 SIM-карт. За оцінкою автора розслідування, передбачені законом штрафи незразмірні доходам таких операторів: максимальний штраф за організацію нелегального казино становить 850 тис. гривень, тоді як київська мережа, пов'язана з колишніми співробітниками міліції, заробляла близько 500 тис. гривень на добу — тобто штраф покривав менше ніж два дні їхньої виручки.
Кюрасао як юрисдикція: 124 компанії з українським капіталом
Окремий напрямок розслідування — міжнародні структури, через які працюють оператори онлайн-казино. Аналіз витоку даних з острова Кюрасао виявив значну присутність українських громадян серед власників ігрових компаній: 124 компанії, що, за твердженням журналіста, робить Україну країною, громадяни якої займають перше місце у світі серед власників казино на цьому острові. Частина операторів, за даними розслідування, продовжує працювати через міжнародні структури та використовувати закордонні домени попри чинні в Україні обмеження. Це створює додаткову складність для правоохоронних органів, оскільки юрисдикційний периметр таких операцій виходить за межі національних кордонів.
Кримінальні справи проти екскерівництва КРАІЛ та запитання до правоохоронців
У розслідуванні згадуються кримінальні провадження щодо колишнього керівництва КРАІЛ. За даними НАБУ, колишній голова комісії звинувачується у сприянні діяльності онлайн-казино, пов'язаної з державою-агресором. Інший член тієї ж комісії фігурує у справі про 90 тис. доларів, пов'язаних із неправомірною вигодою при сприянні в отриманні дозволів та ліцензій на гральну діяльність; обвинувальний акт щодо нього скеровано до суду. Журналісти також звертають увагу на можливі зв'язки нелегальних ігрових мереж із представниками правоохоронних органів, які, за версією обвинувачення, систематично отримували кошти за те, що не припиняли роботу казино. Ці епізоди формують картину, в якій регуляторний орган і правоохоронні структури водночас виступають і як контролюючі, і як потенційно залучені в конфлікт інтересів.
Розподіл відповідальності: постанова №924 та позиція Мінцифри
Автор розслідування фіксує управлінський конфликт навколо того, хто саме на рівні уряду відповідає за сферу азартних ігор. Постанова Кабінету Міністрів №924 від 19 серпня 2022 року включала організацію та проведення азартних ігор, а також випуск і проведення лотерей до переліку питань, за які відповідав віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У 2025 році через низку урядових рішень сферу азартних ігор передали до Міністерства цифрової трансформації, а PlayCity почав працювати в пов'язаній із цим відомством системі управління. Проте у червні 2025 року Мінцифри публічно заявило, що міністр Федоров не відповідав за цю сферу, а постанова №924 визначала лише інший обсяг повноважень. Таким чином, між текстом нормативного акта та публічною позицією відомства існує розбіжність, яка, за логікою розслідування, ускладнює підзвітність за стан галузі.
