У Вищому антикорупційному суді триває розгляд питання про обрання запобіжного заходу для 24-річної Елізавети Івахненки, яка в матеріалах антикорупційних органів фігурує під кодовим ім'ям «Муза». Дівчина фігурує у гучній справі НАБУ «Карфаген» щодо прикриття шахрайських колл-центрів злочинною групою всередині Офісу генерального прокурора. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання, розгляд розпочався ще напередодні, а 7 вересня процес тривав. Сторона обвинувачення наполягає на найсуворішому варіанті — триманні під вартою.

Просьба прокуратури: арешт із заставою у 50 мільйонів гривень

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на засіданні ВАКСу заявив про необхідність застосувати до Івахненки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір забезпечення прокуратура визначила у 50 мільйонів гривень. Це суттєво нижча сума, ніж раніше вимагали щодо іншого фігуранта справи — заступника начальника міжнародного департаменту Офісу генпрокурора Сергія Крапива, для якого САП просила заставу у 200 мільйонів гривень. Різниця в сумах може свідчити про різний ступінь участі підозрюваних у злочинній схемі за версією слідства.

Операція «Карфаген»: що відомо про злочинну схему

Нагадаємо, 4 вересня антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації «Карфаген» проти організованої злочинної групи, що діяла всередині Офісу генерального прокурора. За версією слідства, ця структура «прикривала» мережу шахрайських колл-центрів і здійснювала легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом. У той самий день детективи НАБУ затримали Сергія Крапива. Наступного дня, 5 вересня, в Офісі генпрокурора офіційно відреагували на нічні обшуки: відомство заявило про готовність співпрацювати зі слідством, проте водночас пообіцяло перевірити, чи не вийшли детективи НАБУ за межі повноважень, наданих судом, під час обшуків у кабінетах керівництва.

Реакція генпрокурора та доля Крапива

6 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко вперше публічно прокоментував ситуацію навколо справи. Він спростував чутки про власне «зникнення» і повідомив, що підозрюваний працівник уже звільнений від посади, а щодо нього готується звільнення. У той самий день САП попросила суд обрати Крапиву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 200 мільйонів гривень. Ввечері 6 вересня ВАКС частково задовольнив прохання: Крапива відправили під варту до 2 листопада з можливістю внесення застави у розмірі 120 мільйонів гривень — на 80 мільйонів менше, ніж вимагала прокуратура.

Суперечливі дані

У публічних заявах сторін справи спостерігаються певні розбіжності. З одного боку, Офіс генпрокурора 5 вересня заявив про «готовність співпрацювати зі слідством», але водночас одразу ж поставив під сумнів законність дій детективів НАБУ, пообіцявши перевірити, чи не перевищили вони межі, встановлені судом. З іншого боку, 7 вересня, вночі, Кравченко, коментуючи нові згадки про себе на записях НАБУ, заявив, що зафіксовані розмови є «просто розмовами» і не мають жодного стосunku ні до нього особисто, ні до прокуратури як інституту. Таким чином, позиція відомства еволюціонувала від формальної співпраці до публічного спростування вмісту записів, що створює суперечність між заявленою готовністю до взаємодії зі слідством і фактичним неприйняттям доказової бази НАБУ.

Контекст та подальші перспективи

Справа «Карфаген» стала одним із найрезонансніших антикорупційних процесів в Україні за останні місяці. Розслідування торкається найвищих ешелонів правоохоронної системи, що надає йому виняткове політичне та суспільне значення. Рішення ВАКСу щодо Івахненки, як і попереднє рішення щодо Крапива, буде сприйматися як індикатор того, наскільки послідовно суд підходить до оцінки доказів у справах, пов'язаних із силовими структурами. Висновок засідання щодо Івахненки очікується найближчим часом.