Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцин Босацький виступив із гострим попередженням на адресу Києва, заявивши, що включення Степана Бандери та Романа Шухевича до Національного пантеону України може стати серйозною перешкодою на шляху європейської інтеграції країни. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на публікацію польського телеканалу RMF 24. Заява пролунала на тлі триваючих дискусій в українському суспільстві про створення єдиного списку національних героїв і про те, які історичні постаті заслуговують місця в пантеоні.

«Кожен народ обирає своїх героїв» — але з застереженнями

У своєму виступі Босацький формально визнав суверенне право кожної країни визначати, кого вона вважає національними героями. «Кожен народ і його влади мають право обирати тих героїв, яких вважають доречними», — підкреслив заступник голови польського МЗС. Однак одразу після цього застереження він перейшов до суті попередження: поява в Національному пантеоні історичних діячів, яких Польща вважає відповідальними за масові злочини проти мирного населення, «суттєво погіршила б відносини України не лише з Польщею, а й з Європою загалом». Таким чином, Варшава фактично вивела питання про пантеон у площину двосторонніх і багатосторонніх відносин, вивівши його за межі виключно внутрішнього українського дискурсу.

Згадка «мрачного періоду» УПА та жертв серед різних народів

Особливої гострості заяві Босацького надає його характеристика діяльності УПА. За словами заступника міністра, під прапорами тих, хто, за його словами, «вбивав — до речі, не лише поляків, а й деяких українців, а також чехів, євреїв, ромів», тобто «творців УПА в наймрачніший період її діяльності, у 1943–1944 роках», в України «будуть величезні проблеми з інтеграцією в Європу». Ця риторика підкреслює, що польська сторона намірується спиратися не лише на пам'ять про жертв серед поляків, а й на ширший перелік постраждалих народів, що, за задумом Варшави, робить аргументацію менш вразливою для критики в межах українського суспільства.

Перепоховання Коновальця як «польська дипломатична акція»

Як ілюстрацію того, як, на думку Босацького, реагує європейська дипломатія на подібні кроки, заступник міністра згадав нещодавнє перепоховання Євгена Коновальця. Він відзначив, що на заході «майже не було представників дипломатичних місій країн ЄС» і назвав цю подію «польською дипломатичною акцією». Таким чином, Варшава позиціонує свою неприйняття до церемоній, пов'язаних із постатями, яких вона вважає злочинцями, як усвідомлену дипломатичну позицію, а не як відсутність інтересу до події.

Реакція канцелярії президента Польщі та контекст ескалації

Раніше канцелярія президента Польщі Кароля Навроцького також розкритикувала ініціативу Володимира Зеленського зі створення Національного пантеону України, назвавши її «діяннями ескаляційного характеру». У Варшаві пов'язали цю ініціативу з попереднім рішенням присвоїти одній із військових частин ім'я «героїв УПА», що, за оцінкою польської сторони, демонструє системний характер української політики пам'яті щодо постатей, пов'язаних з ОУН та УПА. Сукупність цих заяв свідчить про те, що питання пантеону перетворюється на одну з ключових точок тертя в польсько-українських відносинах на тлі триваючого процесу інтеграції Києва в європейські структури.

Суперечливі дані

У наданих джерелах суттєвих розбіжностей у датах, цифрах чи ключових формулюваннях заяви Босацького не виявлено. Усі чотири перевірені джерела (РБК-Україна, TSN, ZN.UA, Газета.Ru) передають суть попередження в єдиному ключі: йдеться про можливе погіршення відносин з Польщею та ЄС у разі включення Бандери та Шухевича до пантеону. Відмінності стосуються лише стилістики подання та обсягу цитат, але не фактичної складової. Єдиний нюанс: у основному тексті згадується «канцелярія президента Польщі Кароля Навроцького», що відповідає актуальному статусу глави держави на серпень 2026 року, і суперечностей з іншими джерелами з цього пункту не виявлено.