Хроніка інциденту

В гміні Долгобичев Грубешівського повіту Люблінського воєводства ультраправий євродепутат і голова партії «Конфедерація польської корони» Ґжегож Браун разом із соратником зруйнували гранітний пам'ятник, що ввічнює пам'ять українців, загиблих у боях із радянським НКВС. За даними ЗМІ, вандалы діяли сокирами та молотками, розбивши обеліск. Братська могила, де з 1946 року поховані загиблі українці, функціонує як місце пам'яті з 1990-х років, а в нинішньому вигляді — з 2019 року. У той самий день Браун опублікував у соцмережі X відео з місця події з підписом: «Обеліск, що ображає пам'ять жертв геноциду українців проти поляків, слід знести професійними інструментами одразу після документування злочину бандерівства!»

Позиція Києва

Міністерство закордонних справ України висловило глибоке обурення інцидентом. У заяві дипломати зазначили: «Політичні маргінали в Польщі не придумали нічого кращого, ніж воювати з могилами. У той час, коли триває реальна війна, яка становить екзистенційну загрозу і для України, і для Польщі». У відомстві назвали поведінку депутата «ганьбою та безмораллю, яка не може викликати нічого, окрім сорому та засудження в будь-якої нормальної людини». Київ звернувся до компетентних польських органів із вимогою належної правової оцінки знищення обеліска та очікує відновлення пошкодженої могили, а також інших місць української пам'яті в Польщі й недопущення подібних випадків у майбутньому. «Ніхто не має права перетворювати пам'ять і повагу до померлих на цирковий виступ для досягнення власних політичних цілей. Як каже польське прислів'я: якщо нічим не можна привернути увагу, то треба влаштувати спектакль», — наголосили в міністерстві.

Реакція польських властей

Польська прокуратура розпочала розслідування обставин вандалізму пам'ятника та місця поховання бійців УПА в селі Бялісток. Як повідомили в окружній прокуратурі Замостя, підготовче провадження стосується «ображення групи української національності шляхом пошкодження місця спочинку осіб, загиблих у бою з співробітниками НКВС». Речник відомства, прокурор Рафаел Кавалец, розповів про роботу слідчих. На даний момент нікому не пред'явлено обвинувачення; водночас речник не виключив, що може бути ініційована процедура зняття депутатської недоторканності з євродепутата.

Суперечливі дані

У публічному просторі існують розбіжності як у трактуванні інциденту, так і в назві локації. Браун характеризує зруйновану конструкцію як «обеліск, що ображає пам'ять жертв геноциду українців проти поляків», і пов'язує його з «бандерівством», тоді як офіційне призначення пам'ятника та позиція Києва підкреслюють, що він присвячений українцям, загиблим у боях із радянським НКВС. Крім того, в різних повідомленнях місце події фігурує як гміна Долгобичев, село Бялісток та урочище Белосток поблизу села Лиски Люблінського воєводства. Формально це різні рівні адміністративного поділу однієї й тієї ж території, однак розбіжності в офіційних заявах та ЗМІ можуть створювати плутанину при ідентифікації об'єкта розслідування.

Контекст: серія інцидентів

Зруйнування обеліска не є поодиноким актом: пам'ятник уже кілька разів зазнавав вандалізму. Летом 2026 року його обмальовали фарбою з балончика та вирізали арку, що прикрашала камінь, після чого посольство України офіційно засудило цей вчинок. Інцидент у Долгобичеві вписується в ширшу серію подій: як повідомляло РБК-Україна, у польському Кожухові невідомі напали на трьох українців, які ввечері відпочивали біля своєї машини, і консульство України вже відреагувало на цей випадок. На тлі триваючої війни повторні атаки на українські місця пам'яті та громадян у Польщі загострюють питання захисту пам'яті меншини та дотримання верховенства права.