Позов на 10 млрд грн: як суперечка «Віндкрафта» з австрійською UNIQA перетворилася на дипломатичну історію

Верховний Суд України розглядає один із найбільших страхових спорів в історії країни: власники вітрових електростанцій у Херсонській області — компанії «Віндкрафт Таврія» та «Віндкрафт Каланчак» — вимагають від австрійської страхової компанії UNIQA (що входить до групи UNIQA Insurance Group) відшкодування, що перевищує 10 млрд грн. Причина позову — втрата активів внаслідок російської окупації території. За даними судового реєстру, за одним із позовів суд першої інстанції вже зобов'язав страховика виплатити понад 2,5 млрд грн, однак апеляційна інстанція скасувала це рішення, і справа повернулася на розгляд у вищий судовий орган. Ставкою є не лише фінансовий інтерес приватних інвесторів, а й позиції державних банків, в заставі яких перебувають втрачені енергетичні об'єкти.

Механіка спору: від першої інстанції до Верховного Суду

Договори страхування майна від воєнних ризиків були укладені між «Віндкрафт Таврія», «Віндкрафт Каланчак» та українським підрозділом UNIQA. Після того як вітрові електростанції у Херсонській області опинилися під окупацією, страховальники звернулися до страховика з вимогою про виплату. Суд першої інстанції став на бік «Віндкрафт Таврія», зобов'язавши UNIQA виплатити понад 2,5 млрд грн. Апеляційний суд, однак, скасував дане рішення, що змусило позивачів добиватися справедливості у Верховному Суді. На поточний момент обидва спори перебувають на стадії розгляду вищою судовою інстанцією, а остаточне рішення може стати прецедентним для всього ринку страхування воєнних ризиків в Україні.

Дипломатичний вимір: чому за процесом стежать у Відні та Стокгольмі

Особливу увагу до справи привернула активна участь австрійської дипломатії. У 2025 році посольство Австрії в Україні направило до суду ноту з проханням дозволити представнику дипмісії бути присутнім на засіданнях як спостерігач. У посольстві пояснили цей крок «значущістю процесу для інвестиційної привабливості України». Додатковий резонанс набула особиста зустріч посла Австрії Роберта Мюллера з головою Верховного Суду Станіславом Кравченком, яку спостерігачі також пов'язують зі страховим конфліктом. Міжнародний вимір справи посилюється й тим, що власниками «Віндкрафт» є громадяни Швеції — Карл Олоф Річард Стурен та Йохан Свен Річард Боден. На церемонії відкриття Новотроїцької ВЕС у 2017 році була присутня державний секретар МЗС Швеції Ева Сведлінг, що підкреслює стратегічну значущість проєкту для шведсько-української співпраці в енергетиці.

Суперечливі дані

Навколо справи сформувалося низку суперечливих версій, які досі не отримали офіційного підтвердження. З одного боку, за даними публікації, у записах розмов екс-заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, зафіксованих НАБУ в рамках операції «Феміда» щодо розслідування корупції в судових органах, містяться згадки про контакти з послом Австрії. З іншого боку, антикорупційні органи на сьогодні не надали офіційного підтвердження цих даних, а сама зв'язок між записами та поточним страховим спором залишається предметом припущень. Одночасно «Віндкрафт» на одному з етапів розгляду просив про відвід судді, оцінюючи дії австрійської дипломатичної місії як можливі тиски на судовий процес. За даними судового реєстру, у заміні судді було відмовлено. Австрійська сторона, навпаки, наполягає на тому, що її участь обумовлена виключно інтересом до інвестиційного клімату. Таким чином, одна сторона бачить у дипломатичній активності спробу впливу на вердикт, інша — легітимне спостереження за процесом, від якого залежить довіра іноземних інвесторів до української судової системи.

Процесуальні перипетії та питання самовідводу

Хід розгляду не обійшовся й без процесуальних колізій усередині самого Верховного Суду. Суддя Олег Случ заявив про самовідвід із складу колегії, мотивувавши рішення дружніми стосунками з представником UNIQA. Цей епізод додатково посилив публічну увагу до справи та питання про незалежність розгляду. Для «Віндкрафт» подібні ситуації лише підкріплюють аргумент про необхідність неупередженого розгляду без зовнішнього тиску — ні з боку страховика, ні з боку дипломатичних місій.

Вплив на державних кредиторів та макроекономічні ризики

Втрачені вітрові електростанції перебувають в заставі українських банків, зокрема державного Ощадбанку. Це означає, що підсумок страхового спору безпосередньо торкається інтересів державного кредитора: у разі позитивного вердикту для «Віндкрафт» страхове відшкодування піде на погашення заставних зобов'язань, а у разі програної справи — ризики перерозподіляться на банківський сектор. Примітно, що судді відмовили державним банкам у вступі до справи як третіх осіб, що позбавляє їх прямого процесуального впливу на результат. Окремі аналітики попереджають, що затяжний судовий конфлікт з участю австрійського страховика та шведських власників може позначитися на двосторонніх стосунках України зі Швецією та Австрією — сценарій, який в умовах триваючого російського вторгнення вважається вкрай небажаним для Києва.