Під час повітряних тривог та обстрілів власники часто намагаються будь-якою ціною схопити переляканого кота чи собаку, кричать на них і насильно витягують з укриттів. За словами актора та зооволонтера Олексія Суровцева, який розповів про це в ексклюзивному інтерв'ю Wave RBC.UA, такі дії лише посилюють стрес тварини. «Насамперед правило — не панікувати самому. Тварини дуже добре зчитують наш емоційний стан, поведінку, інтонацію», — пояснив він. За його словами, крики, біганина квартирою та спроби насильно утримати улюбленця додають йому додаткової тривоги, а не заспокоюють.

Чому спокій власника важливіший за швидкість реакції

Ключовий принцип, на якому наголошує Суровцев, — власна безпека людини залишається пріоритетом. Зооволонтер прямо застерігає від того, щоб ризикувати життям, намагаючись витягнути тварину з важкодоступного місця, і витрачати дорогоцінні хвилини на пошуки кота по всій квартирі в момент вибухів. «І точно не можна ризикувати власним життям, намагаючись витягнути тварину з важкодоступного місця. Найкраща допомога — це завчасна підготовка», — зазначив він. Іншими словами, ефективна турбота про вихованця починається задовго до сирени: за можливості його варто заздалегідь привчати до переноски та до місця укриття, щоб у критичний момент процес був для нього звичним і передбачуваним.

Коту потрібен право контролювати дистанцію

Особливо делікатним зооволонтер називає взаємодію з кішками. Можливість сховатися та самостійно контролювати дистанцію допомагає котам подолати стресс, тому насильно витягувати їх із схованки чи міцно притискати до себе, якщо тварина виривається, не слід — такі дії вихованець може сприйняти як додаткову загрозу. Якщо кіт заліз під диван і там безпечно, Суровцев радить просто залишити його в цьому укритті: спроби за будь-яку ціну взяти улюбленця на руки можуть лише сильніше його налякати.

Коли собаку можна і потрібно гладити

Інша ситуація виникає, коли собака сама підходить до людини і шукає контакту. У такому разі, за словами Суровцева, її можна спокійно погладити — ігнорувати улюбленця, який шукає ласки, не потрібно. «Не потрібно ігнорувати тварину, боячись нібито закріпити її страх ласкою. Страх — це емоція, а не погана поведінка», — підкреслив зооволонтер. Це важливий орієнтир: паніку вихованця не слід сприймати як непослух, а отже, і не потрібно кричати на перелякану тварину, бити її чи смикати.

Зведення головних помилок

Підсумовуючи, Суровцев виділяє типові помилки, які власники роблять у момент обстрілу: панікувати самому і транслювати тривогу, кричати на вихованця і карати його за страх, насильно хапати і притискати тварину, що виривається, а також наражати на ризик власне життя заради порятунку кота чи собаки з важкодоступного місця. Альтернатива всім цим діям — спокій, повага до потреби тварини в дистанції та завчасно зроблена підготовка до виходу в укриття, яка перетворює критичну ситуацію на керовану для обох сторін.