Понад 50 голів держав та урядів зібралися 12 листопада в Дубліні на зустріч Європейської політичної спільноти, де головною темою стало питання про те, хто саме представлятиме європейську сторону у разі відновлення переговорного процесу між Росією та Україною. Попри те, що лідери одностайно визнали необхідність присутності Європи за столом переговорів, до конкретного рішення щодо вибору представника вони так і не наблизилися. Більшість учасників зустрічі обмежувалися загальними формулюваннями про те, що рішення «необхідне» і «термінове», уникаючи називати імена.

Каллас, Кошта або «кілька осіб»: варіанти, що не збігаються

У кулуарах та на відкритих сесіях пролунали кілька варіантів. Частина лідерів підтримала кандидатуру верховного представника ЄС із закордонних справ Каї Каллас у зв'язці з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою, що відповідає дипломатичному протоколу. Інші учасники виступили за ширшу делегацію — «кілька осіб», щоб уникнути концентрації повноважень в одних руках. Прем'єр-міністр Словенії Янез Янша не став згладжувати кути: «Цей хаос — наша власна провина», — заявив він, маючи на увазі багаторічну нездатність Європи виробити єдину переговорну позицію. Конкретніше питання лідери ЄС мають намір розглянути в п'ятницю на саміті в Дубліні, проте, за даними джерел, ймовірність прийняття рішення про призначення єдиного спецпосланця на цій зустрічі вкрай мала.

Від «аутсорсингу дипломатії» до прямих каналів з Москвою

Хронологія європейських роздумів налічує вже понад чотири роки. Одразу після вторгнення Росії в Україну у 2022 році низка країн сумнівалися, чи варто взагалі вступати в діалог із Володимиром Путіним. Ініціативу щодо всіх контактів із Москвою взяли на себе Сполучені Штати. Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама в Дубліні прямо назвав це «величезною помилкою передавати дипломатію на аутсорсинг іншим». Відтоді позиція Європи еволюціонувала: сам Кошта звернувся до Москви із запитом від імені ЄС, а лідери Норвегії та Фінляндії створили власний прямий канал зв'язку з Кремлем. Консультації щодо можливого призначення спецпредставника ЄС для переговорів щодо припинення війни, за наявними даними, велися ще з початку 2025 року, проте консенсусу досягти так і не вдалося.

Тристоронні переговори США, Росії та України й роль Європи

10–11 листопада у Вашингтоні відбулися перші з лютого тристоронні переговори між Сполученими Штатами, Росією та Україною. Президент України Володимир Зеленський, виступаючи перед європейськими лідерами в Дубліні, заявив, що вбачає можливість досягти прогресу в найближчі місяці. Увечері в четвер він має намір зустрітися з представником США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером, щоб отримати від них звіт про їхню нещодавню зустріч із Путіним. «Ми чекаємо на більше деталей, і Європі потрібно пильно стежити за цим. Нам потрібно переконатися, що Європа стане регулярною частиною цих переговорів», — наголосив Зеленський, закликавши європейські столиці прийняти рішення про обрання представника в поточному місяці.

Сумніви в готовності Москви та слова Мерца

Попри риторику про необхідність європейської присутності, значна частина лідерів висловлює обережність щодо реальних намірів російської сторони. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, коментуючи ситуацію, переніс акцент із питання «хто говоритиме» на питання «чи буде взагалі розмова»: «Зараз ідеться не про окремих осіб, а про готовність Путіна брати участь у переговорному процесі». При цьому Мерц додав, що «з російського боку явно зростає готовність визнати, що не можна говорити про Європу без Європи». Президент Фінляндії Александр Стубб раніше підтвердив, що технічна зустріч у розширеному форматі за участю України, США, Росії та Європи відбудеться, проте деталей щодо формату та складу делегацій не розкрито. Таким чином, Європа залишається в позиції спостерігача, який одночасно вимагає для себе місця за столом, але не може домовитися, хто саме займе це місце.