У четвер, 12 листопада 2026 року, у Брюсселі Європарламент ухвалив резолюцію, в якій дії Росії щодо українських дітей кваліфіковано як такі, що відповідають юридичному визначенню геноциду. За документ проголосували 536 депутатів, проти виступили 8, утрималися 37. Резолюція закликає всі країни — члени ЄС офіційно визнати ці дії геноцидом і вимагає негайного, безпечного та безумовного повернення вивезених дітей на територію України.

Юридичне обґрунтування та засуджені практики

У тексті резолюції депутати посилаються на пункт (e) статті II Конвенції ООН про геноцид, який відносить до актів геноциду насильницьку передачу дітей з однієї національної, етнічної, расової чи релігійної групи в іншу за наявності наміру знищити цю групу повністю або частково. Європарламент засудив систематичну депортацію та примусове переміщення українських дітей, їхнє незаконне усиновлення, примусову русифікацію, а також військову підготовку дітей і молоді на окупованих територіях — включаючи навчання поводженню зі зброєю та дронами, військові навчання та залучення до організації «Юнармія».

«Путін не сам підробляє свідоцтва про народження»

На дебатах 11 листопада депутат від Латвії Ріхардс Колс, який виступав від імені правоконсервативної фракції «Європейські консерватори та реформісти», звернув увагу на роль чиновників, які змінюють документи дітей. «Путін не сам підробляє свідоцтва про народження», — заявив він, вказавши, що цю систему підтримують тисячі службовців, керівників таборів та посадовців окупаційних адміністрацій. Колс назвав те, що відбувається, геноцидом, і закликав поширити санкції на всіх, хто забезпечує роботу цієї системи. Голова дипломатії ЄС Кая Каллас на тих самих дебатах заявила, що депортація українських дітей з окупованих територій до Росії є політикою російського уряду, яку особисто схвалив Володимир Путін.

Конкретні вимоги до Москви та Мінська

Європарламент висунув вимогу негайно закрити інтернет-каталоги, в яких українських дітей пропонують для усиновлення та передачі в прийомні сім’ї. Депутати закликали Росію та Білорусь надати Україні та міжнародним організаціям повні й перевірювані відомості про особу, місцезнаходження, стан здоров’я та правовий статус вивезених дітей. Від Москви також вимагається забезпечити Червоному Хресту, ЮНІСЕФ та іншим незалежним організаціям безперешкодний і регулярний доступ до дітей. За даними, наведеними Каєю Каллас, Росія незаконно депортувала понад 20 500 українських дітей; станом на листопад 2026 року вдалося повернути 2 790.

Повернення дітей — не інструмент торгу

У резолюції підкреслюється, що повернення вивезених дітей «ніколи не повинно використовуватися як інструмент торгу» або залежати від територіальних поступок, обміну полоненими чи інших політичних домовленостей. Депутати назвали повернення дітей одним із головних пріоритетів мирних переговорів. Каллас під час дебатів припустила, що Росія вже відправляє викрадених українських дітей воювати проти України, і навела випадок Луки, який повернувся в Україну і, за її словами, отримав повістку до російської армії, коли йому щойно виповнилося 18 років.

Санкційний тиск: від «Юнармії» до «Газпрому»

Європарламентарі закликали поширити санкції ЄС на всю мережу осіб та організацій, причетних до депортації, незаконного усиновлення та військової підготовки українських дітей. Окремо депутати просять Євросоюз запровадити санкції проти «Газпрому», «Роснєфті» та їхніх причетних дочірніх компаній, пославшись на розслідування Єльського університету 2026 року щодо їхньої ролі у перевезенні та перевихованні українських дітей. На момент ухвалення резолюції ЄС вже обмежує операції з «Роснєфтью» та «Газпром нєфтью»; у документі депутати окремо називають материнську компанію «Газпром», на яку чинні обмеження не поширюються повною мірою.