Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попередив про ймовірну спробу Росії саботувати прийняття у США масштабного пакету обмежувальних заходів. У своєму заяві міністр зазначив, що Москва може використати «фальшиву дипломатію» та риторику про мир, щоб зірвати голосування за законопроєкт, який просував покійний сенатор Ліндсі Грэм.

Тактика виграшу часу

Сибіга звернув увагу на стійку закономірність останніх років: щоразу, коли наближаються нові масштабні санкції, особливо зі сторони Вашингтона, Володимир Путін вдається до маніпуляцій, щоб виграти час. За словами українського дипломата, в арсеналі російського лідера — постановочні телефонні розмови та недобросовісні зустрічі.

«Росія може спробувати зірвати це, вдаючи, що турбується про мир», — написав Сибіга у соціальній мережі X. Він підкреслив, що посилення санкційного тиску на Москву є життєво важливою умовою для протидії російському терору та реального припинення війни.

Еволюція законопроєкту Грэма

Спочатку пакет «пекельних санкцій» передбачав введення вторинних мит у розмірі 500% проти країн, які продовжують закуповувати російські енергоносії. Однак після смерті сенатора Грэма документ зазнав змін. У поточній редакції розмір мит знижено до 100%, а президент США Дональд Трамп отримує право самостійно вводити або скасовувати санкції.

На даний момент у законопроєкту нараховується 60 співавторів. Очікується, що голосування відбудеться наступного тижня, можливо, 28 липня — у день похоронів Ліндсі Грэма. Однак, згідно з інформацією видання The New York Times, прийняття пакету заходів може бути відкладено. Причиною затримки став опір демократів, які виступають проти положення, що надає президенту США надмірні повноваження у питанні санкційної політики.

Пильність як пріоритет

Андрій Сибіга закликав зберігати пильність напередодні ключового голосування. На його думку, спроба Росії представити себе прихильником миру — це лише інструмент для саботажу реальних дій проти агресора. Успіх законопроєкту Грэма, попри внутрішні розбіжності в Конгресі, може стати переломним моментом у санкційній політиці Заходу.