В Україні презентовано новий законопроєкт про системну підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПЛ). Документ, розроблений Асоціацією прифронтових міст і громад (АПМГ), пропонує замінити фрагментовану систему допомоги цілісним державним маршрутом супроводу переселенця — від моменту евакуації до забезпечення житлом, роботою, освітою та соціальними послугами. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на сайт асоціації.

Комплексний маршрут замість фрагментованої допомоги

Як наголосив голова АПМГ та Харківський міський голова Ігор Терехов, держава має не просто зафіксувати статус ВПЛ та призначити окрему виплату, а «провести людину по всьому маршруту від моменту евакуації до нормального життя, із житлом, роботою, освітою для дітей, соціальними та медичними послугами». За його словами, законопроєкт сформовано на основі реальних потреб людей, змушених залишити домівки через війну. На момент презентації, за даними Терехова, Харків прийняв 222 тис. внутрішньо переміщених осіб, серед яких понад 28 тис. дітей.

Новий статус та права дітей

Одним із ключових пропозицій документа є введення терміну «примусово внутрішньо переміщена особа», який підкреслює, що люди залишили свої домівки не за власним бажанням, а через війну, окупацію, обстріли та загрозу життю. Також законопроєкт пропонує визначати внутрішньо переміщеними дітей, народжених уже після переміщення родини, — зараз чинне законодавство фактично не надає їм такого статусу. «Не може бути ситуації, коли двоє дітей із однієї родини мають різний обсяг прав лише тому, що одна дитина народилася до евакуації, а інша — уже після примусового переїзду», — зазначив міський голова Харкова.

Житло: від тимчасового розміщення до довгострокових рішень

Документ пропонує перейти від тимчасового розміщення до довгострокових житлових рішень: соціальному та комунальному житлу, компенсації за втрачене житло, пільговому кредитуванню та субсидії на оренду. Окремо врегулюється ситуація людей, які формально мають житло, але не можуть ним користуватися через бойові дії або окупацію. Їм пропонується право добровільно відмовитися від такого майна або частки на користь держави в обмін на компенсацію та отримання сертифікатів на покупку житла в безпечних регіонах.

Виплати та майнові критерії

Законопроєкт передбачає підвищення допомоги ВПЛ до рівня базової соціальної допомоги — 4500 грн, а впродовж перших шести місяців після переміщення виплати пропонується надавати без урахування доходів родини. Також пропонується переглянути майнові критерії: не припиняти виплати через придбання квартири без ремонту, незабудованого дому або земельної ділянки вартістю до 2 млн грн, а також через депозит до 2 млн грн. При припиненні виплат людина має отримати причину рішення та інформацію про оскарження не пізні ніж за 10 днів.

Зайнятість та принцип «єдиного вікна»

Для інтеграції ВПЛ пропонується створити логістичний центр, що координує питання житла, соціальних послуг, зайнятості, перекваліфікації, освіти та медицини, а також принцип «єдиного вікна», щоб люди не подавали одні й ті самі документи в різні установи. Для зайнятості планується залучати приватні агентства праці: за розміщення людини вони отримають одну мінімальну зарплату, а ще дві — якщо працівник відпрацює у роботодавця щонайменше шість місяців; для дефіцитних галузей передбачено підвищені коефіцієнти. Окремо пропонується підтримка літніх людей, осіб з інвалідністю та тих, хто потребує постійного догляду, зокрема фінансування стаціонарного догляду за принципом «гроші йдуть за людиною».

Подальші кроки

За підсумками зустрічі учасники домовилися створити робочу групу з доопрацювання законопроєкту, після чого документ планують подати на розгляд профільного комітету. Як зазначав Терехов, мета системи — не зробити ВПЛ постійними отримувачами допомоги, а допомогти їм якомога швидше повернути самостійність.