З 1 вересня 2026 року в Україні заробітні плати педагогічних та науково-педагогічних працівників зростуть на 20%, а разом із ними принципово зміниться сама логіка нарахування виплат. Про це, за повідомленням РБК-Україна, заявив прем'єр-міністр Сергій Корєцький. За його словами, ключовим елементом реформи стає відмова від чинної єдиної тарифної сітки: оклад педагога розраховуватиметься виходячи з займаної посади та базової величини, прив'язаної до середньої зарплати по економіці країни. Таким чином, держава фактично переносить «якір» оплати праці з фіксованої сітки на динамічний макроекономічний показник.

Нова модель оплати праці

Відмова від єдиної тарифної сітки означає, що відтепер розмір посадового окладу безпосередньо залежатиме від двох змінних: конкретної посади та рівня середньої зарплати по економіці. Прем'єр підкреслив, що нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно-ресурсні центри та державні навчальні заклади. Для низки сфер — дошкільної та позашкільної освіти, професійної та професійної вищої освіти, а також для органів місцевого самоврядування — підвищення заробітних плат педагогів з 1 вересня 2026 року має рекомендаційний характер. Це розмежування між обов'язковим і рекомендованим охопленням стає одним із найобговорюваніших аспектів анонсованої реформи.

Що саме зросте

Центральним елементом підвищення стають саме посадові оклади педагогів, оскільки від них, за чинною методикою, розраховується більшість доплат і надбавок. Зростання базового окладу автоматично «підтягує» й усі похідні виплати, що робить ефект для кінцевої зарплати вчителя відчутнішим, ніж може здатися на перший погляд при огляді лише на цифру 20%. Прем'єр також нагадав, що на початку 2026 року посадові оклади педагогів уже були збільшені на 30%, тобто вересневе підвищення стане наступним етапом послідовної індексації.

Додаткові виплати

Уряд, за словами Корєцького, не лише зберігає, а й вводить додаткові виплати для окремих категорій педагогів. Конкретний перелік і розміри таких надбавок в рамках анонсу розкриті не були, однак сам факт їх розширення вказує на те, що реформа торкається не лише базового окладу, а й структури стимулюючих та компенсаційних виплат. Це особливо важливо для вчителів із високою навантаженням, роботою в складних умовах та в дефіцитних спеціальностях.

Суперечливі дані

При зіставленні заяв і цифр виникає кілька незбігів, які варто враховувати. По-перше, у заголовках і анонсах фігурує разове «підвищення на 20%», тоді як прем'єр водночас вказує, що на початку року оклади вже зросли на 30% — тобто йдеться про накопичувальний ефект двох хвиль, а не про ізольовану подію, і кінцевий приріст за рік суттєво перевищує 20%. По-друге, формулювання про «охоплення» новою системою всіх рівнів освіти розходиться з тим, що для дошкільної, професійної та низки інших сфер підвищення позначено лише як рекомендацію, а не як обов'язкову вимогу. Нарешті, базова величина нової моделі прив'язана до середньої зарплати по економіці, яка, за даними Держстату, у липні 2026 року становила 32 243 гривні та знизилася на 1,6% порівняно з червнем — це означає, що «якір» нової системи в момент запуску реформи опинився в фазі короткострокового зниження, що може пом'якшити реальний ефект підвищення в перші місяці.

Контекст: середня зарплата і строки

Для оцінки масштабу змін важливо враховувати макроекономічний фон: згідно з даними Державної служби статистики, у липні 2026 року середня номінальна зарплата по Україні становила 32 243 гривні, що на 1,6% менше показника червня 2026 року. Прив'язка педагогічного окладу до цього показника робить систему гнучкішою в довгостроковій перспективі, але в короткостроковій — вразливою до коливань середньої зарплати. Таким чином, вересневе підвищення на 20% і скасування єдиної тарифної сітки формують новий інституційний каркас оплати праці в сфері освіти, наслідки якого оцінюватимуться за підсумками першого навчального року в новій моделі.