Україна офіційно відновлює військові удари по російських нафтопереробних заводах на тлі зростаючої кризи у відносинах із західними партнерами. Президент України Володимир Зеленський у своєму інтерв'ю виданню Financial Times прямо заявив про скасування негласного заборони на атаки по російській енергетичній інфраструктурі, що діяла раніше. За словами глави держави, рішення ухвалено через те, що російська сторона продовжувала масовані обстріли українських міст, унаслідок яких за останній тиждень загинули понад сто мирних громадян, незважаючи на спроби Києва дотриматися дипломатичної паузи.
Передісторія та причини відновлення ударів
Київ протягом трьох діб утримувався від завдання ударів по об'єктах російської енергетики у спробі виконати побажання Вашингтона та знизити напруженість навколо глобальних цін на паливо. Проте такий паузоподібний захід не приніс дипломатичних дивідендів: Москва відповіла новими руйнівними реїдами на українські енергетичні мережі. Більше того, на цьому тлі українські військові зіткнулися з раптовими обмеженнями з боку союзників: у країні погіршилася робота терміналів Starlink, а також зникли оперативні попередження про запуск російських балістичних ракет, що суттєво ускладнило оборону.
Тиск США та збої в роботі Starlink
Як випливає із заяв українського керівництва, американські партнери відкрито попереджали Київ про можливе припинення обміну розвідувальними даними у разі продовження ударів по російських НПЗ. Згодом різке падіння швидкості та обмеження роботи терміналів Starlink до швидкості зв'язку 160 км/год були піднесені як технічні неполадки, проте президент України наголосив, що це була свідома політична воля Вашингтона. Подібні дії Білого дому стали реакцією на побоювання адміністрації Дональда Трампа щодо зростання світових цін на дизельне паливо, що пов'язується американською стороною саме з українськими безпілотниками.
Суперечливі дані
У той час як офіційний Київ наполягає на тому, що збої в системах зв'язку та припинення обміну розвідданими стали прямим інструментом політичного тиску з боку США через атаки на НПЗ, західні аналітики та джерела у Вашингтоні висувають інші версії. Частина американських експертів стверджує, що технічні проблеми зі Starlink мали випадковий характер або були викликані оновленням протоколів безпеки проти російських засобів радіоелектронної боротьби. Тим не менш, сам Зеленський зазначив готовність розглянути припинення ударів по російських НПЗ виключно в обмін на суттєве посилення української протиповітряної оборони, включаючи постачання додаткових ракет для систем Patriot як мінімальну умову.
Наслідки та перспективи кризи у відносинах
Описану дипломатичну та військово-технічну кризу між Україною та Сполученими Штатами аналітики Financial Times називають найгострішою з часів гучного інциденту в Овальному кабінеті у лютому 2025 року. Ситуація усугублюється рішенням Мінфіну США фактично відкрити ринок для певних постачань російського дизельного палива, що у Києві визнали несправедливим кроком. Відновлення ударів по НПЗ ставити під удар тендітний баланс дипломатичних домовленостей і створює ризики подальшого загострення відносин із адміністрацією Трампа, яка прагне мінімізувати фактори, що впливають на сировинні ринки.
