Президент України Володимир Зеленський в коментарі журналістам розкрив деталі підготовки візиту спеціальних представників адміністрації США — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — до Києва. За його словами, українська сторона була технічно готова прийняти американський літак і могла для цього використовувати одразу два аеродроми: Бориспіль та Жуляни. Втім, як заявив глава держави, Росія нанесла удари по смузі в Жулянах та по Бориспелю, що, на його оцінку, було спрямоване на срыв приїзду делегації. При цьому Зеленський наголосив, що «все технічно працювало», і переклав ключовий питання на Москву: чи дає Росія безпечний коридор для таких польотів.

Готовність прийняти американський борт

У своєму виступі Зеленський акцентував, що інфраструктурна готовність до прийому американського літака була забезпечена в повному обсязі. Він прямо вказав на два альтернативні аеродроми — Бориспіль та Жуляни, — що, за його логікою, виключає версію технічної неможливості прийому. Таким чином, президент представив ситуацію як готовність української сторони, яка була порушена зовнішнім фактором — ракетними ударами по аеродромній інфраструктурі. Таке формулювання фактично перетворює питання про приїзд американських посередників на питання про безпеку повітряного простору та про те, хто несе відповідальність за її забезпечення.

Удари по аеродромах і питання безпечного коридору

Ключовим елементом заяви Зеленського стала пряма зв'язка між ударами по Бориспелю та Жулянам і спробою зруйнувати візит представників Трампа. Президент зазначив, що, попри влучання, аеродроми «технічно працювали», і переніс фокус на політичний аспект: наявність чи відсутність гарантованого безпечного коридору з боку Росії. Ця риторика дозволяє Києву одночасно констатувати факт ударів і пред'являти Москві претензії в цілеспрямованому диверсії дипломатичного каналу, навіть якщо формально політ не відбувся.

Альтернативні маршрути: Білорусь і потяг

Окрім аеродромного варіанту, Зеленський розповів про прорахований альтернативний маршрут через територію Білорусі: за його словами, була можливість прилетіти в Білорусь і слідувати з Гомеля, причому цей шлях «все прорахувала» Служба безпеки України. Врешті-решт, однак, делегація обрала потяг. Президент також окреслив сценарій на майбутнє: якщо наступного разу американська сторона не захоче використовувати власний літак, вона може прилетіти в Польщу, а доставити гостей до Києва може вже український борт. Таким чином, Зеленський представив кілька резервних логістичних сценаріїв, підкреслюючи гнучкість підготовки.

Перспективи: зустріч із Трампом і майданчик ООН

На тлі обговорення логістики візиту Зеленський анонсував можливу зустріч із президентом США Дональдом Трампом у двадцятих числах вересня, на якій планується підняти питання постачання ракет для української програми «Фрея». Окремо він запропонував провести новий раунд переговорів за участю США на майданчику Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку наприкінці вересня. Ці заяви свідчать про те, що візит Віткоффа та Кушнера розглядається як частина ширшої дипломатичної кампанії, спрямованої на закріплення американської участі в урегулюванні та в питаннях озброєння.

Суперечливі дані

У заявах сторін і в поданні фактів є розбіжності, які варто чесно зафіксувати. З одного боку, Зеленський і низка українських ЗМІ (зокрема РБК-Україна) інтерпретують удари по Бориспелю та Жулянам як цілеспрямовану спробу Росії зруйнувати приїзд американських представників, пов'язуючи ці удари безпосередньо з візитом. З іншого боку, фактичний результат виявився іншим: делегація не летіла на американському літаку, а прибула потягом, при цьому альтернативний наземний маршрут через Гомель був прорахований СБУ заздалегідь. Тобто причинно-наслідковий зв'язок «удари → срыв авіавізиту» є оцінкою президента, тоді як об'єктивно зафіксовано факт ударів по аеродромах і факт прибуття делегації наземним транспортом. Точна хронологія — чи були удари нанесені саме в момент очікування борту і з якою метою — у наданих матеріалах не розкривається однозначно, тому інтерпретація мотивів залишається на боці Києва.

Результатом заяви Зеленського стала картина, в якій логістика візиту американських посередників перетворилася на публічний аргумент на адресу Росії: Україна демонструє готовність приймати борт і альтернативні маршрути, а відповідальність за безпеку повітряного коридору перекладається на Москву. Паралельно анонсовані зустріч із Трампом наприкінці вересня та переговорний раунд в ООН сигналізують про прагнення Києва вивести тему американської участі та постачання ракет на новий рівень, використовуючи візит Віткоффа та Кушнера як трамплін для більш масштабних контактів.