У умовах триваючого військового конфлікту 2026 року українська економіка зіткнулася з новою фазою інфляційного тиску. Директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко озвучив тривожний прогноз: ціни на окремі категорії товарів в Україні можуть зрости на 15–20%. Основним драйвером цього зростання стає не класична інфляція попиту, а структурне руйнування складської та логістичної інфраструктури внаслідок ударів по тилових об'єктах.

Механізм ціноутворення в умовах дефіциту

Економічна модель, яку описує Бондаренко, базується на необхідності компенсації прямих збитків. Коли знищується великий розподільчий центр, бізнес втрачає не лише матеріальні активи (будівлі, обладнання), а й товарну масу, що перебуває на зберіганні. В умовах відсутності повної державної компенсації за кожну знищену палету, ритейлери та дистриб'ютори змушені закладати вартість цих втрат у ціну залишкової або нової продукції. Це класичний приклад шоку пропозиції, який миттєво трансформується у зростання роздрібних цін.

Логістичні розриви та здорожчання ланцюжків постачання

Знищення локальних складів у ключових регіонах (зокрема, в Одеській області та промислових центрах) призводить до розриву звичних логістичних ланцюжків. Товари тепер змушені проходити довші маршрути, заходячи в віддалені хаби або імпортуючись напряму. Це тягне за собою зростання транспортних витрат, збільшення споживання палива та необхідність перестроювання всієї системи дистрибуції. Експерти оцінюють час на адаптацію ринку та відновлення дефіциту в 1–1,5 місяця, однак у цей період ціна на полиці демонструватиме максимальну волатильність.

Секторальні ризики та вразливі категорії

Найбільший удар по гаманцях споживачів припаде на сектори з високою залежністю від складської логістики. Перш за все під загрозою здорожчання опиняються побутова техніка та електроніка, де зберігання вимагає великих площ та дорогого обладнання. Також критичною вразливою ланкою є автомобільний сектор: запчастини, компоненти та проводка, виробництво яких було локалізоване на постраждалих підприємствах (наприклад, завод Kromberg & Schubert в Житомирі), можуть зникнути з полиць або стати значно дорожчими. Імпортні продукти харчування та побутова хімія також потрапляють у зону ризику через ускладнення митних та логістичних процедур.

Суперечливі дані

Хоча прогноз Олександра Бондаренка про зростання цін на 15–20% є найбільш цитованим та логічно обґрунтованим, у експертному середовищі існують розбіжності щодо термінів відновлення. Частина аналітиків вважає, що перестроювання логістичних ланцюжків може зайняти більше часу — до 3–4 місяців, якщо удари по інфраструктурі продовжаться з поточною інтенсивністю. Крім того, є думка, що в деяких категоріях товарів (наприклад, продукти першої необхідності) зростання цін може бути стримане державними заходами регулювання, що створить дисонанс між прогнозованим та фактичним рівнем інфляції.