Повітряна тривога — це сигнал до порятунку, а не до продовження робочих завдань. Але що відбувається із зарплатою та статусом працівника, якщо сирена застала його в офісі? Юридична колізія між необхідністю сховатися та обов'язком працювати стає однією з головних тем трудових спорів в умовах воєнного стану.

Адвокат та магістр права Євген Буліменко в коментарі для РБК-Україна розбирався в тонкощах трудового законодавства: чи можна звільнити за час, проведений у сховку, і як правильно оформляти таку відсутність.

Міф про «відпрацювання» у вихідні

Найпоширеніший страх працівників — вимога роботодавця «відпрацювати» години, втрачені через повітряну тривогу. Керівники часто пропонують компенсувати час, проведений у бомбосховищі, за рахунок вихідних або вечірніх годин у будні.

Закон дає на це однозначну відповідь: змусити працівника відпрацьовувати час, витрачений на порятунок життя, незаконно. Роботодавець не має права самовільно подовжувати робочий день або забирати вихідні, аргументуючи це тим, що працівник відсутній на місці через тривогу.

Чи платять за час в укритті?

Питання оплати часу, проведеного в сховку, також регулюється чіткими нормами. За замовчуванням роботодавець не зобов'язаний платити за години, коли працівник не виконував трудові функції, а перебував в укритті.

Однак є винятки. Якщо у внутрішніх правилах компанії або в колективному договорі прописано інше — наприклад, що час тривоги оплачується як робочий час або як простою з вини роботодавця, — тоді виплата проводиться згідно з цими документами. Якщо ж спеціальних оговорок немає, компанія не повинна платити за цей час, але й вимагати його відпрацювання не може.

Як оформити відсутність легально

Щоб уникнути звинувачень у прогулі, відсутність працівника на робочому місці під час сирени має бути документально зафіксована. Євген Буліменко пояснює, що це робиться через спеціальний акт.

Цей документ складається роботодавцем безпосередньо в день відсутності. Акт є офіційним підставою для обліку робочого часу та підтверджує, що працівник відсутній не за власним бажанням, а в силу обставин.

Географія ризиків: де звільнення за прогул неможливе

Захист від звільнення за неявку на роботу напряму залежить від статусу території, де знаходиться підприємство. Трудове законодавство вводить жорсткі обмеження для роботодавців у зонах активних бойових дій.

Якщо працівник працює безпосередньо на територіях активних бойових дій, його відсутність на місці автоматично визнається поважною причиною. Звільнити такого працівника за прогул неможливо.

Однак для Києва та інших міст, що знаходяться в відносному тилу, діють інші реалії. Статус територій визначається офіційним Переліком, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376.

У документі виділяються не лише зони активних бойових дій, але й «території можливих бойових дій». Адвокат попереджає: захисна норма закону про заборону звільнення на ці регіони не поширюється. Формально працівники в таких зонах або в глибокому тилу не захищені автоматично від звільнення за прогул, якщо вони просто не з'явилися на роботу.

Що робити, якщо роботодавець оформив прогул

Якщо роботодавець спробує оформити відсутність понад три години без поважних причин як прогул, єдиним виходом для працівника стає оскарження наказу в суді.

Щоб виграти справу і не втратити роботу, необхідно заздалегідь збирати докази поважності своєї відсутності. Євген Буліменко радить використовувати:

  • Свідчення свідків, які також перебували в укритті;
  • Матеріали фото- та відеофіксації перебування в сховку;
  • Скріншоти сповіщень про повітряну тривогу.

Важливо пам'ятати: цей матеріал носить ознайомчий характер. У разі виникнення реальних трудових спорів рекомендується звертатися до кваліфікованих юристів для отримання професійної консультації.