Характерний солодкуватий кетчуп із фастфуду цілком реально відтворити на домашній кухні. За даними Styler (проєкт РБК-Україна), для цього не потрібні рідкісні продукти: основа рецепту проста, а всі інгредієнти легко знайти в звичайному магазині. Матеріал спирається на поради фудблогерки mamanata.food з Instagram, а також на підхід американського шеф-кухаря Біллі Парізі (Billy Parisi), який ділиться власною версією домашнього соусу.

Основа та ключові інгредієнти

Головна таємниця солодкості, властивої кетчупу з фастфуду, — у великій кількості цукру. У якості бази виступає томатний сік або розтерті томати, які переливають у велику каструлю та ставлять на середній вогонь. Після закипання вогонь зменшують і варять масу, періодично помішуючи. Потім додають цукор, сіль та чорний перець, ретельно перемішують до розчинення цукру та рівномірного розподілу спецій, після чого вливають оцет — його кількість регулюють за смаком, щоб збалансувати солодкість та кислинку.

Техніка приготування за версією mamanata.food

Коли томатна маса трохи загустіє, готують загусник: крохмаль розводять у невеликій кількості холодної води до однорідності та тонкою струменем вливають у гарячий соус, постійно помішуючи. Кетчуп проварюють ще кілька хвилин до густоти, потім охолоджують і зберігають у холодильнику. Саме крохмаль у цій версії відповідає за щільну, «фастфудну» текстуру соусу.

Підхід шеф-кухаря Біллі Парізі

Американський шеф-кухар Біллі Парізі пропонує інший шлях. Він радить не карамелізувати цибулю та часник, а лише розм'якшити їх, після чого додавати томатне пюре, томатну пасту, оцет, цукор та спеції. Сам соус він рекомендує варити на слабкому вогні 40–45 хвилин, а потім протерти через дрібне сито — за його експертною думкою, саме ця процедура надає кетчупу гладку, однорідну консистенцію без крохмального загущення.

Суперечливі дані

Дві представлені версії помітно відрізняються за технікою та часовими рамками, що важливо враховувати при повторенні рецепту. Фудблогерка mamanata.food робить ставку на крохмаль як загусник та відносно коротке доварювання після його внесення, тоді як Біллі Парізі відмовляється від крохмалю, покладаючись на тривале томління на слабкому вогні 40–45 хвилин та подальше протирання через сито. Також у рецепті Парізі явно фігурують цибуля та часник (розм'якшені, а не карамелізовані), яких у базовій версії фудблогерки не згадано. Обидві точки зору легітимні: вибір між ними залежить від бажаної текстури — більш густої та «щільної» (крохмаль) або більш гладкої та протертої (сито).

Готовий домашній кетчуп у обох версіях охолоджують і зберігають у холодильнику. Матеріал має розважально-лайфстайльний характер і опублікований проєктом Styler (РБК-Україна); ілюстрація до статті згенерована штучним інтелектом і не є фотографією реального страви.