До неврологічного відділення медичної мережі «Добробут» звернувся 34-річний військовослужбовець, який раптово втратив здатність говорити. Чоловік намагався вимовити слова, проте замість зв'язного мовлення видавав лише нерозбірливі звуки. При цьому рухливість рук і ніг, а також м'язова сила повністю зберігалися. Колеги спочатку пов'язали порушення мови з сильним стресом, проте детальне обстеження виявило ішемічний інсульт. Лікарка-неврологиня Наталія Овсянникова, завідувачка неврологічного відділення стаціонару «Добробут», розповіла для Wave RBC.UA, що серед факторів, які вплинули на стан пацієнта, — артеріальна гіпертензія, а також те, що в попередні тижні на бойовому завданні військовий не завжди мав можливість вчасно приймати призначені препарати та пити достатню кількість води. Після курсу лікування стан чоловіка поступово покращився: через кілька місяців помітних наслідків перенесеного інсульту вже не залишилося.

Інсульт перестає бути «хворобою літніх»

За даними Всесвітньої організації з боротьби з інсультом (WSO) за 2025 рік, у світі щорічно реєструють близько 12 мільйонів випадків цього захворювання — це приблизно 23 інсульти на хвилину. При цьому близько 53% випадків припадає на людей молодших за 70 років, а приблизно 15% — на вікову групу від 15 до 49 років. В Україні, згідно з даними Міністерства охорони здоров'я за 2022 рік, інсульт щороку переносять понад 100 тисяч осіб, і приблизно третина з них — молодші за 65 років. Практика «Добробуту» підтверджує цю тенденцію: за останні три місяці в мережі лікували 28 пацієнтів з ішемічним інсультом, п'ятеро з них були молодшими за 60 років — майже 18% від загальної кількості.

Непомітний розвиток: чому симптоми ігнорують

Небезпека судинних захворювань полягає в тому, що вони можуть тривалий час розвиватися майже непомітно. Людина продовжує працювати, займатися звичними справами і почуватися добре, не підозрюючи, що її судини та серцево-судинна система вже потребують уваги. Овсянникова наводить ще один випадок із практики: у пацієнтки з'явилося оніміння руки, яке поступово поширилося до плеча і частково зачепило ногу. Симптоми не здалися жінці достатньо серйозними, щоб негайно звертатися по допомогу, проте через підвищений артеріальний тиск вона все ж записалася на прийом. Обстеження виявило крововилив у мозок. Пацієнтку госпіталізували та надали необхідну допомогу; ситуація завершилася благополучно.

Фактори ризику, на які можна вплинути

Частина факторів ризику не залежить від людини — вік та спадковість. Однак на низку інших вплинути цілком реально. Куріння негативно впливає на судини і сприяє підвищенню згортання крові. Алкоголь може провокувати скачки артеріального тиску, порушення серцевого ритму, погіршувати якість сну та обмін речовин. Лікарка підкреслює: не існує доведеної користі келиха вина для профілактики серцево-судинних захворювань, і сприймати алкоголь як засіб захисту від інсульту не варто. Хронічний стрес, постійні повітряні тривоги, порушення сну, фізичне виснаження та нерегулярне харчування — все це посилює наявні фактори ризику: підвищує тиск, порушує сон, спонукає до шкідливих звичок. Окрема проблема — відкладені візити до лікаря: коли людина постійно зайнята роботою чи волонтерством, профілактичні обстеження відходять на другий план.

Що робити: рекомендації неврологині

Наталія Овсянникова радить періодично вимірювати артеріальний тиск, стежити за масою тіла та рівнем фізичної активності, а за наявності серцево-судинних захворювань у родині обговорити з фахівцем індивідуальний план профілактики. Інсульт не завжди має очевидні симптоми: першою ознакою може стати раптове порушення мови, оніміння кінцівок або проблеми з зором. В умовах постійного стресу та фізичного виснаження особливо важливо не ігнорувати такі прояви та своєчасно звертатися до лікаря.