Питання житла залишається одним із найгостріших для українців. Попри запуск державної програми «єОселя» та зусилля банків, класична іпотека поки не здатна в повному обсязі вирішити житлову проблему. Високі ринкові ставки та суворі вимоги до позичальників змушують ринок шукати альтернативи: від реформування держпрограм до нових моделей інвестування через паї та апарт-готелі.

Іпотечний тупик: цифри та реальність

Ситуація на ринку кредитування нерухомості виглядає суперечливо. З одного боку, ринкова ставка комерційної іпотеки тримається на рівні 15–18% річних, що робить покупку квартири недоступною для більшості. З іншого — держава намагається компенсувати це пільговими умовами.

Програма «єОселя» пропонує ставку 3% для соціально значущих категорій (військових, медиків, педагогів, науковців) та базову 7% для решти громадян. За словами голови правління «Укрфінжиля» Євгена Мецгера, за час роботи програмою скористалися близько 27 тисяч українців. Це дозволило перевищити найкращий довоєнний результат банківської системи приблизно на 65%.

Однак експерти сходяться на думці: для реального вирішення проблеми цих показників недостатньо. Євген Мецгер зазначає, що для виходу на масовий рівень необхідно видавати близько 100 тисяч кредитів на рік. Поки ж банки залишаються консервативними у своїх рішеннях.

Бар'єри входу: чому банки відмовляють

Навіть за наявності пільгових програм шлях до квартири часто виявляється закритим. Для отримання державної іпотеки позичальнику необхідно пройти детальну банківську перевірку, і тут криється головна проблема.

Перший заступник голови правління «Глобус Банку» Олена Дмитрієва вказує, що відмови найчастіше пов'язані із сукупністю факторів:

  • Недостатній офіційно підтверджений дохід;
  • Високе кредитне навантаження;
  • Просрочки в кредитній історії в минулому.

Ці суворі фільтри відсікають значну частину потенційних покупців, залишаючи їх без можливості скористатися державною підтримкою.

Реформи та нові правила гри

Розуміючи ситуацію, регулятори та банки починають змінювати правила. В «Укрфінжилі» вже ввели зміни, що дозволяють військовослужбовцям (ВПО) купувати квартири на вторинному ринку віком до 20 років. Крім того, готується збільшення максимальної площі житла з 52,5 кв. м до 73 кв. м для сімей із двох або трьох осіб. Ці кроки мають зробити програму гнучкішою та доступнішою для реальних сімейних потреб.

Альтернатива іпотеці: апарт-готелі та паєві інвестиції

Поки класична іпотека залишається базовим, але складним продуктом, девелопери активно розвивають альтернативні напрямки. Співзасновники LEV Development Василь Левицький та Олександр Островський відзначають величезний потенціал у сегменті апарт-готелів та сервісних апартаментів.

Головна перевага цієї моделі — можливість інвестувати невеликими паями. Це психологічно та фінансово комфортніше для дрібних інвесторів, адже вартість окремої квартири під ключ стартує від 45–60 тисяч доларів, що є серйозним бар'єром для входу.

Юридичні ризики: що насправді ви купуєте?

Однак перехід до нових форм інвестування вимагає від громадян високої юридичної грамотності. Керуючий адвокатським бюро «Лотиш і Партнери» Андрій Лотиш попереджає про важливий нюанс, закладений у законопроєкт №13246 «Про інвестиційні фонди».

Суть у тому, що учасник інвестиційного фонду стає власником інвестиційних сертифікатів, тоді як сама нерухомість входить до складу активів фонду. Це означає, що людина, яка вклала гроші у фонд, не стає автоматично власником конкретного об'єкта житлової чи комерційної нерухомості. Розуміння цієї різниці критично важливе для захисту інтересів інвестора в умовах змінюваного ринку.