Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Вищук в інтерв'ю РБК‑Україна заявив, що обмеження на продаж окремих продуктів у мережах супермаркетів є передчасними і здатні лише розігріти штучний ажіотаж серед покупців. За його словами, у Кабінеті міністрів такі кроки ритейлерів вважають необґрунтованими на поточному етапі, оскільки підстав вводити ліміти через фізичну нестачу продукції немає.

Позиція Кабміну: обмеження передчасні

Вищук наголосив, що по‑перше, такі заходи «точно передчасні», а по‑друге, необхідно проаналізувати, чи не створюють вони додатковий ажіотаж. Міністр навів характерний сценарій поведінки споживача: побачивши обмеження, покупець може вирішити, що «якщо вже ввели ліміти, значить, треба купити всі шість пачок, навіть якщо спочатку планував взяти одну». Він також зазначив, що рішення ритейлерів не обговорювалося з відповідними відомствами, через що його вплив на поведінку споживачів складно оцінити.

Що саме обмежили ритейлери

У мережі «Ашан» на минулому тижні повідомили про введення обмежень на продаж низки товарів: консервів, масла, оцту, солі, цукру, борошна, круп і макаронних виробів. Максимальний обсяг на один чек становить до шести штук або до шести кілограмів вагових товарів, а на яйця — до шести десятків. Раніше аналогічні ліміти в шість штук у чеку ввела мережа АТБ, під які потрапили консерви, масло, продукти швидкого приготування, макарони, сіль, цукор і яйця. Покупці, фіксуючи порожніючі полиці та нові таблички з обмеженнями, нерідко інтерпретують ці кроки як сигнал про наближення дефіциту.

Дефіцит чи ажіотаж: оцінка запасів

У відповідь на ці настрої Вищук зазначив, що йдеться про продукти соціального значення — цукор, крупи та масло, — обсяги виробництва яких «понад достатньо». Він визнав, що в окремих регіонах можуть виникати локальні проблеми, зокрема на тлі систематичних обстрілів, під які потрапляють і продуктові склади, проте в масштабах країни масштабного дефіциту немає. Міністр додав, що підстав боятися тривалого зникнення з полиць круп, масла, борошна, цукру або яєць у поточній ситуації також немає.

Протирічливі дані

Тут налиці розбіжність у оцінках двох сторін. Мережа супермаркетів, вводячи ліміти, фактично сигналізує про проблеми в логістиці та збереженості запасів: на тлі обстрілів, що торкаються продуктових складів, ритейлери прагнуть згладити можливі перебої постачань і розподілити обмежений товарний потік між покупцями. Позиція Кабміну та особисто міністра Вищука протилежна: він стверджує, що фізичної нестачі продукції немає, виробництво продуктів соціального значення достатнє, а обмеження не погоджувалися з відповідними відомствами і тому передчасні. Таким чином, одна сторона бачить ризик локальних збоїв постачань, а інша — ризик штучного ажіотажу, який сам по собі може створити дефіцит там, де його об'єктивно немає. Обидві версії викладені в відкритих заявах, і незалежного публічного аудиту складських залишків по кожному регіону в наданих матеріалах немає.

Що це означає для покупця

Практичний висновок, який робить відповідне відомство, полягає в тому, що панічних закупівель робити не варто: ліміти в шість одиниць на чек не відображають реального дефіциту, а лише фіксують тимчасові логістичні складнощі в окремих точках. При цьому ритейлери зберігають за собою право регулювати продажі в конкретних магазинах залежно від фактичної наповненості складів. Для споживача це означає, що при появі табличок про обмеження раціональніше орієнтуватися на власні потреби, а не на страх «купити, поки є», який, за оцінкою самого міністра, і є головним джерелом ажіотажу.