Серцево-судинні захворювання підступні тим, що часто розвиваються роками без очевидних симптомів. У бліц-інтерв'ю для Wave RBC.UA кардіолог Дар'я Корчагіна розповіла, які показники пацієнти найчастіше недооцінюють, чи можуть сучасні гаджети та штучний інтелект допомогти вчасно помітити порушення ритму і з якого моменту варто замислюватися про профілактику. Нижче — ключові тези розмови, важливі для тих, хто хоче зберегти здоров'я серця та активність на довгі роки.

Холестерин: невидимий фактор, який найчастіше ігнорують

За словами Корчагіної, холестерин залишається одним із найбільш недооцінених факторів серцево-судинного ризику. На відміну від стрибків артеріального тиску чи пульсу, підвищений холестерин може роками не давати жодних симптомів. Саме тому частина пацієнтів самостійно припиняє лікування дисліпідемії — просто тому, що не відчуває різниці. Лікарка наголошує: відсутність симптомів не означає відсутності ризику, і це головна пастка, в яку потрапляють пацієнти.

Гіпертензія без симптомів: чому «добре самопочуття» обманливе

З віком судини стають більш жорсткими, що сприяє поступовому підвищенню артеріального тиску. Людина здатна адаптуватися до високих показників і роками не відчувати дискомфорту. Проте неконтрольована гіпертензія незалежно від самопочуття залишається одним із провідних факторів ризику інсульту та інфаркту. Корчагіна рекомендує регулярно контролювати тиск навіть при повній відсутності скарг.

Комплексний підхід: вага, харчування та фізична активність

Виділити єдиний «головний» фактор неможливо: харчування, фізична активність та маса тіла — самостійні, але модифіковані фактори ризику, на які людина здатна впливати напряму. Саме тому, на думку кардіолога, працює саме комплексний підхід: свідомий вибір раціону, достатня рухова активність та контроль ваги в поєднанні, а не ізольовано.

Смарт-годинники та ШІ: помічники, а не заміна лікаря

Історично ЕКГ тривала лише кілька хвилин, тому рідкі порушення ритму залишалися непоміченими; згодом з'явився добовий Холтер-ЕКГ, але й він не завжди фіксує аритмію, що виникає раз на кілька місяців. Смарт-годинники, такі як Apple Watch, здатні записати 30-секундну ЕКГ і зафіксувати епізод порушення ритму в момент його появи, виступаючи додатковим помічником. При цьому лікар чітко окреслює обмеження: гаджети не замінюють повноцінне обстеження і не призначені для діагностики всіх серцевих захворювань, зокрема ішемії чи інфаркту. Штучний інтелект, за її словами, швидко розвивається в кардіології — аналізує великі обсяги даних, знаходить закономірності, оцінює ризики та підтримує клінічні рішення, — але залишається помічником, а не заміною лікаря.

Ментальне здоров'я та профілактика: коли починати

Корчагіна звертає увагу на недооцінений фактор — ментальне здоров'я. У 2025 році вперше опубліковано рекомендації, що підкреслюють: психічне здоров'я є невід'ємною частиною фізичного; тривогу та депресію не можна списувати на «слабкий характер», пацієнтів слід тестувати і за необхідності направляти на психотерапію, медикаментозну терапію або їх поєднання. Щодо профілактики, лікарка радить не чекати певного віку чи симптомів: при сімейній історії ранніх інфарктів та інсультів, малорухливому способі життя, курінні чи надмірній вазі варто звернутися до сімейного лікаря чи кардіолога. Програма «Скринінг 40+» від НСЗУ дозволяє оцінити серцево-судинний ризик навіть при відсутності скарг і вчасно розпочати профілактику.