Голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська в інтерв'ю РБК-Україна для проєкту «Не перебивайте!» з Володимиром Куренним попередила, що ключові інститути правової системи України — Конституційний Суд та Центральна виборча комісія — перебувають на порозі системної кризи дієздатності. За її словами, КСУ наразі функціонує, проте вже в листопаді 2026 року закінчується повноваження одного з суддів, а навесні 2027 року — ще одного. «Строк повноважень не переобирається, не пролонгується», — наголосила експертка, додавши, що за відсутності ефективного відбору нових суддів у складі КСУ опиниться менше 12 осіб, що позбавляє суд кворуму для прийняття рішень.

Кворум КСУ під загрозою: чому це критично в умовах воєнного стану

Айвазовська звернула увагу на те, що в період дії правового режиму воєнного стану роль Конституційного Суду набуває визначального значення: саме КСУ має виключне право тлумачити Конституцію та виступає ключовим елементом системи стримувачів і противаг. Втрата кворуму в такій ситуації означає фактичний параліч конституційного контролю в країні, де, за словами експертки, правові гарантії для громадян та інститутів особливо важливі. Експертка підкреслила, що відбір нових суддів має бути завершений ефективно і вчасно, щоб уникнути інституційного вакууму.

ЦИК: 17 членів комісії одночасно втрачають семирічний мандат 3 жовтня

Окремий блок попереджень Айвазовської стосується Центральної виборчої комісії. 3 жовтня 2026 року одночасно закінчується семирічний строк повноважень усіх 17 членів ЦИК, які розпочали свою роботу одночасно сім років тому. Голова «ОПОРИ» пояснила, що після цієї дати членам комісії формально ніхто не забороняє продовжувати роботу, оскільки з законодавства раніше було видалено норму, яка забороняла брати участь у засіданнях після закінчення строку. Водночас, на думку експертки, для збереження легітимності виборчого процесу необхідні оптимальні сценарії оновлення складу або пролонгації мандатів у правовому полі.

Пілотні вибори на Закарпатті: юридичні та політичні бар'єри

У тому ж інтерв'ю Айвазовська прокоментувала ініціативи щодо проведення пілотних або окремих місцевих виборів на Закарпатті — регіоні, який вона назвала найбезпечнішим. За її оцінкою, під час дії воєнного стану такі вибори юридично неможливі. Крім того, експертка попередила, що подібна ініціатива, навіть за формальної можливості, здатна спровокувати масштабний політичний криз. Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що мільйони українців зараз перебувають за кордоном, і цей фактор стане одним із ключових при організації майбутніх виборів, а також підкреслював проблему забезпечення можливості голосування для мешканців тимчасово окупованих територій.

Протирічливі дані

При зіставленні поточних заяв Айвазовської з раннішими публікаціями щодо строків повноважень суддів КСУ виявляється хронологічна неузгодженість. У січні 2025 року низка українських ЗМІ (зокрема, pravda.com.ua) повідомляла, що 27 січня 2025 року закінчуються повноваження одразу трьох суддів КСУ, після чого суд формально втрачає кворум, але продовжує працювати. Водночас у вересні 2026 року Айвазовська говорить про закінчення повноважень одного судді в листопаді 2026-го та ще одного — навесні 2027 року. Різниця в кількості суддів і датах може пояснюватися тим, що частина мандатів, які закінчилися у 2025 році, уже була закрита або пролонгована в рамках наступних законодавчих рішень, або що йдеться про різні групи суддів. Точна актуальна чисельність діючих суддів КСУ станом на 18 вересня 2026 року в наданих джерелах не підтверджена однозначним чином, що потребує додаткової верифікації.