У Верховній Раді розробляють законопроєкт, який має кардинально змінити порядок роботи на ринку посередницьких послуг з нерухомістю. Документ №16145, співавтором якого є голова профільного комітету парламенту Олена Шуляк, запроваджує кваліфікаційні іспити, систему акредитації та відкритий реєстр фахівців. За її словами, ініціатива спрямована на те, щоб покупець чи орендар житла міг перевірити, хто саме представляє інтереси сторони в угоді, та переконатися у легітимності посередника. Про це повідомляє РБК-Україна.

Дворівнева система допуску до професії

Законопроєкт будує регулювання на двох рівнях. Перший — «спеціаліст з нерухомості», тобто конкретна людина: для роботи вона зобов'язана пройти професійну підготовку, скласти кваліфікаційний іспит та отримати свідоцтво. Крім того, фахівці повинні будуть підвищувати кваліфікацію щонайменше раз на два роки, інакше дія свідоцтва автоматично призупиняється. Другий рівень — «агент з нерухомості»: ним може бути фізична особа-підприємець або компанія, у штаті якої є хоча б один фахівець з нерухомості; керівник такого агента також зобов'язаний мати відповідний статус. Надавати посередницькі послуги зможуть лише акредитовані агенти, внесені до Єдиного реєстру.

Відкритий реєстр та перевірка фахівця за номером з оголошення

Ключовим елементом нової системи має стати Єдиний реєстр — відкритий, безплатний і доступний цілодобово. За номером, вказаним в оголошенні про нерухомість, користувач зможе перевірити, чи чинне у фахівця свідоцтво або акредитація агента, в якій компанії працює ріелтор і чи застосовувалися до нього стягнення. Таким чином, перевірка посередника зводиться до кількох дій у відкритому доступі, без необхідності звертатися до окремих інстанцій.

Обмеження для допуску та заборона на роботу на окупованих територіях

Законопроєкт також встановлює обмеження для допуску до професії та прямо забороняє надавати послуги з нерухомістю на тимчасово окупованих територіях. Це обмеження поширюється і на роботу через сайти, соціальні мережі та месенджери, що закриває один із каналів неофіційного посередництва в зоні бойових дій та на підконтрольних супротивнику територіях.

Головний спір: хто вестиме реєстр і відповідатиме за дисципліну

За словами Шуляк, одна з головних дискусій навколо документа стосується того, хто вестиме реєстр і нестиме відповідальність за дисципліну фахівців. Законопроєкт №16145 пропонує створити єдину Українську спілку фахівців з нерухомості з обов'язковим членством. Альтернативний документ №16145-1, зареєстрований 27 жовтня, передбачає кілька саморегунівних організацій. Депутат вважає, що модель із кількома структурами може розмити відповідальність: конкуренція за членів спонукатиме організації змагатися не якістю контролю, а поблажливістю до порушників. При цьому автори готові посилити запобіжні механізми до другого читання та запросили до спільної роботи в комітеті авторів альтернативного документа й професійні асоціації.

Нідерландський прецедент і ризики монополії

Як приклад Шуляк навела Нідерланди: у 2001 році там було скасовано захист звання маклера, а регулювання ринку передано добровільним асоціаціям. Пізніше найбільші з них визнали, що не застосовують власні правила суворо, побоюючись втратити членів. 1 жовтня 2026 року міністерка житлової політики Нідерландів оголосила про підготовку обов'язкової реєстрації ріелторів. Водночас голова комітету визнає, що монополія однієї організації на допуск до професії може створювати ризики завищених внесків, закритості та корупції, тому в законопроєкті передбачено низку обмежень і механізмів контролю.

Податковий контекст для орендодавців

Ініціатива щодо регулювання ріелторів доповнює ширший пакет заходів на ринку житла. Раніше Верховна Рада підтримала зниження податку на доходи фізичних осіб для власників, які здають нерухомість в оренду: ставку пропонують зменшити з 18% до 5%, що скоротить загальне податкове навантаження з урахуванням військового збору з 23% до 10%. Нагадаю, що власники житла, які здають його як фізичні особи, зобов'язані самостійно декларувати доходи та сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору; за ухилення передбачені штрафи від 25% до 50% несплаченої суми, а за систематичне приховування доходів вони можуть досягати 85 тисяч гривень.